Львівський національний університет ім. Івана Франка
Українською
In English
На домашню
Написати листа
Фотогалерея
Вхід / Реєстрація
Онлайн-відомість
ВТ 18/06/2013 Новини
2013-01-09 12:19:28, Факультет :: 11 січня 2013 р. - Зустріч з директором Інституту міжнародних відносин Варшавського університету Проф. Е. Галіжаком ||| 2012-09-27 10:54:03, Факультет :: 12 жовтня 2012 - Урочиста Академія з нагоди 20-річчя факультету міжнародних відносин та Міжнародна наукова конференція ||| 2011-09-08 19:57:12, Факультет :: 22 вересня - Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми міжнародних відносин» ||| 2011-03-31 17:06:15, Факультет :: Студентка факультету міжнародних відносин посіла перше місце на олімпіадi у Донецьку ||| 2011-01-14 14:12:58, Факультет :: У Львівському національному університеті імені Івана Франка розпочинається ювілейний рік ||| 2010-10-12 10:08:49, Факультет :: Маркіян Зиновійович Мальський - Заслужений Професор ЛНУ імені Івана Франка. ||| 2010-10-06 11:30:37, Факультет :: Зустріч з послом США в Україні ДЖОНОМ ТЕФФТОМ ||| 2010-09-27 12:46:47, Факультет :: Зустріч-презентація нового аналітичного дослідження Світового банку „Меморандуму з економічного розвитку України” ||| 2010-07-01 19:52:01, Факультет :: Декан факультету міжнародних відносин став Надзвичайним та Повноважним Послом України у Республіці Польща |||

Курс "Міжнародне публічне право (юридичний факультет, заочна форма навчання)"

Читає кафедра: Кафедра міжнародного права
Спеціальності:
Курс читають:

Репецький В. М.

Лисик В. М.

Форма навчання: денна
Читається протягом семестрів:
Загальні положенняЗміст лекційЗміст практичнихКритерії оцінюванняЛітератураЛекційні матеріали

Загальні положення щодо вивчення дисципліни

  1. На модуль виносяться усі питання із лекційного курсу по темам з 1 по 9.
  2. Практичні будуть лише по чотирьох темах, а саме: 5, 10, 12, 15.

Зміст лекцій

Тема 1. ПОНЯТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ ТА СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Міжнародне право як самостійна правова система. Походження терміну «міжнародне право». Визначення поняття «міжнародне публічне право». Позитивістський погляд на міжнародне право. Природно-правовий погляд на міжнародне право. Концепція узгодження воль держав. Основні ознаки міжнародного права. Особливості суб'єктного складу міжнародного права та відносин між суб'єктами. Особливості створення та реалізації норм у міжнародному праві. Особливості джерел права. Особливості об'єкта регулювання. Сфера дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права. Суб'єктна й об'єктна сфера міжнародного права. Екстериторіальна дія міжнародного права. Природа обов'язкової сили міжнародного права. Державний суверенітет і обов'язкова сила міжнародного права. Функції міжнародного права. Соціальна функція міжнародного права. Юридична функція міжнародного права. Функція взаємодії з іншими управлінськими системами. Функція програмування розвитку міжнарод¬них відносин і міжнародного права. Інформаційна функція. Співвідношення міжнародного публічного і приватного права. Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права. Доктринальні підходи до проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права. Дуалістична концепція співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права. Моністичні концепції співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права. Головне призначення міжнародного права. Міжнародне право та міжнародні відносини. Міжнародне право в міжнародній нормативній системі. Об'єктивна необхідність існування міжнародного права. Взаємозв’язок міжнародного права з іншими регуляторами міжнародних відносин. Міжнародне право і політика. Міжнародне право і мораль. Міжнародне право і релігія. Поняття системи міжнародного права. Проблеми становлення загальновизнаної системи міжнародного права. Закономірності розвитку системи міжнародного права. Внутрішньо-системна організація міжнародного права. Генетичні, функціональні і структурні зв'язки елементів і компонентів системи міжнародного права. Система міжнародного права і система міжнародних відносин. Питання функціонування сучасних регіональних підсистем системи міжнародного права.

Тема 2. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ТА ЙОГО НАУКИ

Сучасні теорії виникнення міжнародного права. Концепція першості міжнародно-правових джерел. Теорія першочергового виникнення національного права. Періодизація історії міжнародного права. Міжнародні події як критерій періодизації міжнародного права. Історичні типи міжнародного права. Марксистсько-ленінська типологізація і періодизація міжнародного права. Сучасна юридична наука про періодизацію історії міжнародного права. Міжнародне право в міждержавних стосунках стародавнього світу. Головні інститути міжнародного права Стародавніх Греції і Риму. Римське право та jus gentium. Становлення міжнародного права у середньовіччі. Міжнародно-правова діяльність центрів міжнародного життя на території України. Особливості міжнародно-правового регулювання відносин західноєвропейських держав. Міжнародне право в перехідний період від середньовіччя до нового часу. Вестфальський мир 1648 р. Основні інститути міжнародного права періоду абсолютизму. Міжнародно-договірна і дипломатична діяльність козацької держави. Міжнародна політика Б.Хмельницького і його спадкоємців. Вплив Великої французької та інших буржуазних революцій на розвиток міжнародного права. "Європейське міжнародне право цивілізованих народів". Віденський конгрес 1815 р. Паризький конгрес 1856 р. Берлінський конгрес 1878 p., Берлінська конференція 1884 -1885 pp. Гаазькі конференції миру 1899 і 1907 pp. Міжнародне право як засіб закріплення поділу світу і колоніальних загарбань. Перша світова війна і міжнародне право. Міжнародно-правова діяльність Радянської України на початку 20-х років. Суверенітет і міжнародна правосуб'єктність України. Визнання України і розвиток дипломатичних та консульських відносин. Міжнародно-правова характеристика утворення СРСР. Версальські мирні угоди 1919-1920 pp. Ліга Націй. Генуезька і Гаазька конференції 1922 р. Локарнська конференція 1925 р. Пакт Бріана-Келлога. Конвенції 1939 р. ("пакт Молотова-Ріббентропа") і таємні протоколи до нього. Друга світова війна і міжнародне право. Вашингтонська декларація 1942 р. Московська, Тегеранська (1943 p.), Ялтинська і Берлінська (1945 р.) конференції та їх рішення. Нюрнберзький і Токійський трибунали. Конференція Об'єднаних Націй у Сан-Франциско. Потсдамська конференція та її значення для розвитку міжнародного права. Утворення Організації Об'єднаних Націй. Статут ООН. Мирні договори 1947 р. Мирне врегулювання з Німеччиною та Японією. Створення НАТО, СЕАТО, СЕНТО та їхній вплив на вирішення питань колективної безпеки. Система органів співробітництва країн Східної Європи. Рада Економічної Взаємодопомоги. Загальна декларація прав людини. Встановлення та зміцнення принципу міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і основних свобод людини. Нові незалежні держави країн Азії, Африки та Латинської Америки і міжнародне право. Рух неприєднання, його цілі та принципи. Незалежність України. Припинення існування СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. Постанова Верховної Ради України "Про основні напрямки зовнішньої політики України" від 2 липня 1993 р. Конституція України та розвиток процесів регіональної і міжнародної інтеграції. Міжнародно-правова діяльністьУкраїни в рамках Організації з питань безпеки і співробітництва в європі (ОБСС) та на універсальній основі (в рамках ООН). Міжнародні військові трибунали для Югославії та Руанди. Схвалення Статуту Міжнародного кримінального Суду ООН (Рим, 18 липня 1998 p.). Наука міжнародного права та її роль у розвитку і функціонуванні міжнародного права. Міжнародно-правові погляди давньогрецьких мислителів (Гомер, Ксенофонт, Сократ, Платон, Аристотель та ін.) і давньоримських авторів (Т.Лівій, Цицерон, Помпоній, Ульпіан, М.Аврелій та ін.). Міжнародно-правові погляди Ф.Вітторіа, Б.Айали, А.Джентілі, Ф.Суареса, Д.Сото. Наука міжнародного права в працях Г.Гроція. Позитивно-правовий, природно-правовий і гроціанський напрями науки міжнародного права. Міжнародно-правове вчення Т.Гоббса, Б.Спінози, С.Пуффендорфа, Х.Томазія, X.Вольфа, Е.Ваттеля, К.Бейнкерсгука, І.Мозера, Р.Зьоча, Г.Мартенса. Розвиток науки міжнародного права І.Кантом, Г.Гегелем, І.Бентамом, Р.Филлімором, Ф.Цорном, А.Цорном, Е.Кауффманом, Ф.Лістом, Л.Оппенгеймом, М.Коркуновим, Ф.Мартенсом, Л.Комаровським. Розвиток науки міжнародного права в Україні. Міжнародно-правові погляди В.П.Даневського, Р.У.Базінера, П.М.Богаєвського, Д.ІДаченовського, І.Івановського, М.Р.Кантакузіна-Спиранського, П.Казанського, A.M.Стоянова, В.А.Незабитовського, О.О.Ейхельмана, М.Піуновського, В.Є.Грабаря, В.М.Корецького та ін. Сучасні напрями науки міжнародного права. "Відроджене" природно-правове вчення про міжнародне право. Позитивістський напрям у науці міжнародного права. Нормативізм. олідаристеьке вчення про міжнародне право. Скандиваський і американський реалізм. Соціологічний напрям в науці міжнародного права. Марксистсько-ленініська наука міжнародного права. Історична школа міжнародного права. Радянська наука міжнародного права. Методологія науки міжнародного права. Сучасна система науки міжнародного права. Актуальні проблеми теорії і практики міжнародного права

Тема 3. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Поняття джерел міжнародного права. Форми правотворчої діяльності в міжнародному праві. Метод створення юридичних норм. Формальні та матеріальні джерела міжнародного права. Головні та допоміжні джерела міжнародного права. Система джерел міжнародного права у різні періоди. Еволюція джерел міжнародного права. Характеристика джерел міжнародного права за ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН. Сучасні підходи до системи джерел міжнародного права. Міжнародний договір у системі джерел міжнародного права. Соціальна і юридична природа міжнародного договору. Особливості міжнародного договору як превалюючого джерела міжнародного права. Роль міжнародного договору в забезпеченні міжнародного правопорядку. Значення міжнародного договору у вирішенні глобальних проблем. Міжнародний звичай як джерело міжнародного права. Поняття міжнародного звичаю. Відмінності міжнародного звичаю та міжнародного узвичаєння. Способи виникнення міжнародного звичаю. Елементи звичаю. Особливості реалізації міжнародних звичаїв. Класифікація міжнародних звичаїв. Співвідношення міжнародного звичаю та міжнародного договору. Загальні принципи права як джерело міжнародного права. Допоміжні засоби для визначення змісту норм міжнародного права. Роль доктрини міжнародного права у теорії та практиці міжнародного права. Значення доктрини у кодифікації міжнародного права. Рішення міжнародних органів та організацій як джерела міжнародного права. Міжнародне право про юридичну силу рішень міжнародних організацій. Роль резолюцій міжнародних організацій у створенні норм міжнародного права. Рішення міжнародних судів і трибуналів як джерело міжнародного права. Роль і значення національного законодавства та рішень національних судових органів у формуванні джерел міжнародного права. Інші можливі джерела міжнародного права.

Тема 4. ПРИНЦИПИ ТА НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Поняття принципів міжнародного права. Система принципів сучасного міжнародного права. Принцип як імперативний регулятор міжнародних відносин. Принцип як закономірність побудови системи міжнародного права. Принципи міжнародної правотворчості та правозастосування. Принципи - ідеї. Загальні принципи права та міжнародне право. Класифікація загальних принципів права: 1) які трансформували в собі закономірності розвитку суспільних відносин; 2) які склалися на базі закономірностей функціонування систем управління в суспільстві; 3) які склалися на основі розвитку всіх чи більшості правових систем:принципи матеріального права; принципи процесуального права; доктринальні або концептуальні принципи. Загальні принципи внутрішньодержавного права і принципи міжнародного права. Характерні особливості та функції загальних принципів права. Міжнародна судова практика про загальні принципи права. Принципи сучасного міжнародного права: поняття та історична обумовленість. Головні принципи — ядро системи міжнародного права, його вища юридична і морально-політична сила. Характеристика принципів міжнародного права: юридична природа; умови функціонування; сфера дії. Класифікація принципів міжнародного права. Взаємозв'язок і взаємодія принципів. Структура принципу міжнародного права. Кодифікація принципів: Статут ООН, Декларація про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно доСтатуту ООН 1970 р.. Заключний акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі 1975 р. Нормативнийзмістпринципусуверенної рівності держав.Принципсуверенної рівності держав– основоположний принцип сучасного міжнародного права та системи міжнародних відносин. Проблеми реалізації принципу суверенної рівності держав. Нормативний зміст принципу незастосування сили або загрози силою. Історія формування та юридичного закріплення принципу незастосування сили або загрози силою. Роль принципу незастосування сили або загрози силою в регулюванні міжнародних відносин на сучасному етапі. Винятки з принципу незастосування сили або загрози силою. Пряме та непряме застосування сили. Нормативний зміст принципу територіальної цілісності держав. Значення принципу територіальної цілісності держав в підтримці міжнародної стабільності. Співвідношення з іншими принципами міжнародного права. Нормативний зміст принципу непорушності державних кордонів. Співвідношення принципу непорушності державних кордонів з принципами територіальної цілісності держав та самовизначення народів і націй. Нормативний зміст принципу мирного вирішення міжнародних спорів. Історія виникнення принципу мирного вирішення міжнародних спорів. Значення принципу мирного вирішення міжнародних спорів в підтримці міжнародного миру та безпеки. Нормативний зміст принципу невтручання у внутрішні справи. Винятки з принципу невтручання у внутрішні справи. Нормативний зміст принципу загальної поваги прав людини. Значення принципу загальної поваги прав людини в розвитку міжнародного механізму захисту прав і свобод людини. Нормативний зміст принципу самовизначення народів і націй. Формування і юридичне закріплення принципу самовизначення народів і націй. Значення принципу самовизначення народів і націй в процесі деколонізації держав. Співвідношення принципу самовизначення народів і націй з принципом територіальної цілісності держав. Нормативний зміст принципу міжнародного співробітництва. Значення принципу міжнародного співробітництва для розвитку міжнародного співробітництва, підтримки міжнародної стабільності, миру і безпеки. Нормативний зміст принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань. Значення даного принципу для виконання державами своїх зобов’язань за міжнародними і міждержавними договорами. Поняття і характеристика норм міжнародного права. Класифікація норм міжнародного права. Ієрархія норм у міжнародному праві. Імперативні і диспозитивні норми. Норми юридичні і фактичні. Структура норм міжнародного права. Міжнародно-правові звичаєві та договірні норми. Норми рішень міжнародних організацій.

Тема 5. СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА (4 г

од) Поняття і види суб'єктів міжнародного права. Поняття і зміст, види міжнародної правосуб'єктності. Розвиток сучасного міжнародного права і тенденції розвитку інституту міжнародної правосуб'єктності. Держава як основний суб'єкт міжнародного права. Поняття держави в міжнародному праві. Зміст правосуб'єктності держав. Особливості міжнародної правосуб'єктності держави. Основні права й обов'язки держав. Міжнародна правосуб'єктність складних держав. Постійно нейтральні держави і їх міжнародна правосуб'єктність. Юрисдикція держав. Імунітет держав. Правосуб'єктність міжнародних організацій. Обсяг та види міжнародної правосуб’єктності міжнародних організацій. Джерела закріплення прав і обов'язків міжнародних організацій. Особливості міжнародної правосуб'єктності міжнародних організацій. Проблема міжнародної правосуб'єктності міжнародних неурядових організацій. Правосуб'єктність націй і народів, які борються за створення незалежної держави. Обмеження міжнародної правосуб'єктності. Міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень. Міжнародно-правовий статус Ватикану та Мальтійського ордену. Проблема міжнародної правосуб'єктності фізичних осіб та юридичних осіб. Поняття визнання у сучасному міжнародному праві. Юридична природа і види міжнародно-правового визнання. Юридичне значення визнання. Види визнання. Визнання держав. Теорії визнання. Критерії визнання. Визнання урядів. Наслідки визнання. Інші види визнання. Форми і засоби визнання.. Визнання організації опору і національно-визвольного руху. Визнання і членство в міжнародній організаціях. Інститут правонаступництва в міжнародному праві. Поняття правонаступництва в міжнародному праві. Джерела правонаступництва держав. Види і форми правонаступництва. Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів. Правонаступництво держав щодо державної власності, державних боргів і державних архівів. Правонаступництво держав щодо території та державних кордонів. Правонаступництво України у зв'язку з розпадом СРСР.

Тема 6. ТЕРИТОРІЯ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

Поняття і види територій у міжнародному праві. Особливості правового статусу території держави, території з міжнародним режимом, території із змішаним режимом. Правовий режим і правовий статус території. Умовна територія. Поняття територіального верховенства. Юридична природа і склад державної території. Суходіл, водний простір, надра, повітряний простір Правові підстави і способи зміни державної території. Первинні і вторинні позадоговірні засоби формування і зміни державної території в міжнародному праві до Другої світової війни. Дебеляція. Окулярна, символічна окупація та ефективна окупація. Інші засоби зміни території, які практикувались в минулому: (купівля-продаж території, застава, надання в дарунок, як придане при династичних шлюбах тощо.) Природне прирощування території держави (акреція) чи нарощення її частини. Поняття і правовий режим державних кордонів. Види державних кордонів: орографічні, геометричні, астрономічні. Способи встановлення державного кордону. Делімітація та демаркація кордонів. Визначення проходження державної території на суходолі, на морі, на судноплавних і несудноплавних ріках, на озерах та інших водоймищах, греблях, мостах, у надрах землі та повітряному просторі і т. ін. Співвідношення режиму державного кордону і прикордонного режиму. Прикордонна смуга. Прикордонна зона. Права й обов'язки прикордонних представників. Підстави для зміни державних кордонів відповідно до сучасного міжнародного права. Територіальні спори. Міжнародні ріки. Транскордонні ріки. Правовий режим міжнародних рік. Сучасний міжнародно-правовий режим Дунаю, Рейну, Св. Лаврентія, Конго, Нігера, Амазонки, Ла-Плати. Правовий режим Арктики. Секторальний принцип розподілу арктичних просторів. Співробітництво приарктичних держав у сфері охорони й освоєння Арктики. Міжнародно-правовий режим Антарктики. Свобода наукових досліджень в Антарктиці. Система Договору про Антарктику. Міжнародно-правовий режим використання ресурсів Антарктики. Демілітаризовані й нейтралізовані території та без'ядерні зони. Міжнародно-правові питання території України. Розпад СРСР і територія України. Державні кордони України. Законодавство України про територіальне верховенство і режим державних кордонів.

Тема 7. НАСЕЛЕННЯ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

Сучасні концепції про правовий статус фізичної особи в міжнародному праві. Взаємодія міжнародного і внутрішньодержавного права в регулюванні статусу індивідів. Міжнародно-правові питання громадянства. Поняття і значення громадянства для. правового становища індивіда в міжнародних відносинах. Вплив міжнародного права на процес регулювання громадянства. Міжнародно-правові принципи, які стосуються громадянства. Принцип недискримінації. Набуття і втрата громадянства. Громадянство за народженням. Натуралізація. Оптація. Трансферт. Громадянство дітей при зміні громадянства батьків. Втрата громадянства. Відновлення в громадянстві. Множинне громадянство. Проблема правового статусу біпатридів. Права й обов'язки, пов'язані з множинним громадянством. «Ефективне громадянство». Безгромадянство. Правове положення осіб без громадянства. Іноземці та іноземні громадяни. Види правового режиму іноземців. Законодавство України щодо правового статусу іноземців. Правонаступництво держав і громадянство. Право притулку: дипломатичний та територіальний притулок. Підстави надання притулку та міжнародно-правові наслідки надання притулку. Міжнародно-правовий режим біженців і вимушених переселенців. Міжнародні договори про статус біженців. Діяльність Верховного комісара ООН у справах біженців. Правове положення національних меншин етнічних груп і корінного населення: міжнародно-правові питання.

Тема 8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Поняття міжнародно-правової відповідальності. Кодифікація норм про відповідальність у міжнародному праві. Проект статей про відповідальність держав 2001 р. Підстави міжнародно-правової відповідальності. Поняття, елементи й ознаки міжнародного правопорушення. Серйозні порушення зобов'язань, що випливають з імперативних норм загального міжнародного права. Суб'єкти міжнародно-правової відповідальності. Міжнародна відповідальність держав. Відповідальність міжнародних організацій. Інші суб'єкти міжнародно-правової відповідальності. Види і зміст міжнародно-правової відповідальності. Політична відповідальність та її види, Матеріальна відповідальність та її види. Міжнародна відповідальність за правомірну діяльність. Реалізація міжнародно-правової відповідальності. Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій. Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій. Типи і види міжнародно-правових санкцій: міжнародно-правові санкції, які здійснюються державами в порядку самодопомоги (реторсії, репресалії, розрив дипломатичних і консульських відносин, самооборона, невизнання) та міжнародно-правові санкції, які здійснюються державами за допомогою міжнародних організацій (призупинення прав і привілеїв, які випливають із членства в міжнародній організації, відмова у членстві в міжнародній організації, позбавлення можливості міжнародного співробітництва з іншими суб'єктами міжнародного права, колективні збройні заходи та інші засоби застосування збройних сил).

Тема 9. МИРНЕ ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ

Становлення та розвиток принципу мирного вирішення міжнародних спорів і його значення в сучасному світі. Головні міжнародно-правові акти, які відображають його зміст Поняття і види міжнародних спорів. Поняття «спір», «ситуація» та «конфлікт». Міжнародні спори політичного і юридичного характеру і відповідні засоби їх вирішення. Поняття мирних засобів вирішення міжнародних спорів. Класифікація мирних засобів вирішення міжнародних спорів. Безпосередні переговори і консультації. Міжнародні примирювальні процедури. Добрі послуги і посередництво. Слідчі й погоджувальні процедури. Міжнародний арбітраж. Постійна палата третейського суду. Арбітраж ad hoc. Міжнародні судові процедури. Міжнародний Суд ООН. Склад і юрисдикція Міжнародного Суду ООН. Судочинство в Міжнародному Суді ООН. Суд Європейського Союзу. Економічний суд СНД. Міжнародний трибунал з морського права. Інші міжнародні судові органи. Процедура вирішення спорів у міжнародних організаціях. Міжнародна процедура примирення в органах ООН. Вирішення міжнародних спорів у спеціалізованих установах ООН. Мирне вирішення міжнародних спорів у рамках регіональних організацій. Вирішення спорів в ОБСЄ. Вирішення спорів в рамках СНД.

Особлива частина

Тема 10. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ (4 год.)

Поняття права міжнародних договорів. Кодифікація права міжнародних договорів. Джерела права міжнародних договорів і їх класифікація. Спеціальні принципи права міжнародних договорів. Правонаступництво щодо міжнародних договорів. Поняття міжнародного договору в сучасній доктрині й практиці. Поняття міжнародного договору як угоди його суб'єктів. Ознаки міжнародного договору. Класифікація міжнародних договорів. Двосторонні і багатосторонні договори. Принцип універсальності загальних багатосторонніх договорів. Найменування і структура міжнародних договорів. Мова договорів. Автентичні тексти. Сторони в міжнародних договорах. Право на участь у міжнародних договорах. Органи, які уповноважені представляти державу чи міжнародну організацію при укладенні договору. Участь у міжнародному договорі та міжнародне-правове визнання. Вплив розірвання дипломатичних відносин на виконання міжнародного договору. Договірна правосуб'єктність міжнародних організацій. Стадії укладання міжнародного договору. Ратифікація міжнародних договорів, ратифікаційні грамоти. Депозитарій і його функції. Застереження, режим застережень. Набрання чинності міжнародного договору. Реєстрація та опублікування договору. Дія міжнародного договору в просторі і часі, щодо третіх осіб. Виконання міжнародних договорів. Припинення й анулювання договорів. Умови недійсності міжнародних договорів. Недійсність договору і подільність його положень. Наслідки недійсності договору. Види і способи тлумачення міжнародних договорів. Види тлумачення за суб'єктами тлумачення. Автентичне тлумачення. Основні правила тлу¬мачення. Роль об'єкта і мети договору при його тлумаченні. Тлумачення договорів, складених на двох або декількох мовах. Закон України «Про міжнародні договори України» 2004 р. Компетенція державних органів України у сфері укладання міжнародних договорів України. Порядок укладання, виконання і денонсації міжнарод¬них договорів України.

Тема 11. ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН (4 год.)

Міжнародне право і дипломатія. Поняття і джерела права зовнішніх зносин. Система права зовнішніх зносин. Дипломатичне право. Консульське право. Право представництва держав при міжнародних організаціях. Інститут торговельних представництв. Система органів зовнішніх зносин держави. Внутрішньодержавні конституційні і спеціалізовані органи зовнішніх зносин. Парламент, глава держави, уряд, глава уряду. Міністерства, відомства, комітети у сфері зовнішніх зносин держави, їх структура та функції. Права посольства. Уряд у вигнанні і право посольства. Нетипові суб'єкти права посольства. Дипломатичне представництво. Види дипломатичних представництв. Функції дипломатичних представництв. Персонал дипломатичного представництва. Дипломатичні класи і ранги. Дипломатичний корпус. Глава дипломатичного представництва. Порядок призначення і відкликання дипломатичних представників. Початок місії. Агреман і вірчі грамоти. Закінчення місії. Persona non grata. Дипломатичні привілеї та імунітети, їх види. Консульське право. Поняття і види консульських установ. Консульський округ. Глава і персонал консульської установи. Порядок призначення і відкликання консулів. Консульський патент та екзекватура. Класи консулів. Консульський округ. Консульський корпус. Консульські відділи дипломатичних представництв. Консульські привілеї та імунітети. Почесні консульства. Право спеціальних місій. Поняття та види спеціальних місій. Спеціальні місії, очолювані главами держав чи урядів. Привілеї й імунітети спеціальної місії та її персоналу. Привілеї та імунітети міжнародних організацій і їхнього персоналу. Привілеї та імунітети Організації Об'єднаних Націй і спеціалізованих установ ООН. Основні угоди з питань привілеїв та імунітетів міжнародних організацій. Привілеї та імунітети персоналу ООН й інших міжнародних організацій. Угоди окремих організацій з країною перебування. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях: їх функції, привілеї та імунітети.

Тема 12. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ (3 год.)

Поняття і джерела права міжнародних організацій. Значення міжнародних організацій в сучасний період. Міжнародні міжурядові та неурядові організації. Поняття міжнародної організації. Правовий статус і міжнародна правосуб'єктність. Статути міжнародних організацій. Функції міжнарод¬них організацій. Організаційна структура міжнародних організацій. Членство в міжнародних організаціях. Порядок вступу, виходу і виключення з організації. Припинення членства. Участь міжнародних організацій в міжнародному нормотворчому процесі. Допоміжна функція міжнародних організацій у створенні норм міжнародного права. «Внутрішнє право» міжнародної організації. Історія виникнення міжнародних організацій. Ліга Нація: історія створення, структура, характеристика діяльності. ООН: історія створення, структура, цілі й принципи, головні органи. Генеральна Асамблея ООН. Рада Безпеки ООН. Рішення Ради Безпеки ООН. Економічна і Соціальна Рада ООН. Рада з опіки. Міжнародний Суд ООН. Секретаріат.Генеральний секретар. Привілеї та імунітети Організації Об'єднаних Націй і спеціалізованих установ ООН. Привілеї та імунітети персоналу ООН. Спеціалізовані установи ООН. Правовий зв'язок з ООН. Напрями і характер їх діяльності. Загальна характеристика міжнародних регіональних організації: Ліга арабських держав. Африканський союз. Організація ісламської конференції. Асоціація держав Південно-Східної Азії. Рада Європи: історія виникнення й основні завдання. Органи Ради Європи. Право Ради Європи. Юридична природа Європейського Союзу. Органи Європейського Союзу. Організація з безпеки і співробітництва в Європі. Цілі і структура Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Співдружність Незалежних Держав. Історія створення, правова природа, цілі, принципи, система органів, їх компетенція, рішення. Організація чорноморського економічного співробітництва. Організаційно-правові основи діяльності ГУAM. Поняття міжнародних конференцій та їх відмінність від міжнародних організацій. Порядок скликання і роботи. Регламенти міжнародних конференцій. Порядок прийняття рішень. Акти міжнародних конференцій і їх юридична чинність.

Тема 13. МІЖНАРОДНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО (3 год.)

Поняття міжнародного морського права. Виникнення і розвиток міжнародного морського права. Кодифікація міжнародного морського права. Женевські конвенції з морського права 1958 р. Третя конференція ООН з морського права. Загальна характеристика Конвенції ООН з морського права 1982 р. Внутрішні морські води та їх правовий режим. Історичні води. Юрисдикція прибережної держави у внутрішніх морських водах. Режим перебування суден в іноземних портах. Поняття та правовий режим архіпелажних вод. Правовий режим територіальних вод. Зовнішня межа територіального моря. Юрисдикція прибережної держави в територіальному морі. Право мирного проходу. Порядок проходу іноземних військових кораблів. Правове становище іноземних суден у територіальних водах. Поняття і правовий режим прилеглої зони. Правовий режим виключної економічної зони. Права, юрисдикція та обов'язки прибережної держави у виключній економічній зоні. Права та обов'язки інших держав у виключній економічній зоні. Правовий режим континентального шельфу. Зовнішня межа континентального шельфу. Проблеми делімітації континентального шельфу в Чорному морі. Відкрите море і його правовий режим. Свободи відкритого моря. Право переслідувати по гарячих слідах і умови його здійснення. Поняття та види міжнародних проток. Протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства. Поняття транзитного проходу. Протоки, режим яких врегульований спеціальними договорами. Чорноморські протоки (Конвенція Монтре 1936 p.), Балтійські протоки (Копенгагенський трактат 1857 p.). Протоки, режим яких регулюється Конвенцією ООН з морського права 1982 р. Міжнародні канали. Режим плавання в міжнародних каналах. Правовий режим Суецького, Панамського і Кільського каналів. Правовий статус Міжнародного Району морського дна. Концепція загальної спадщини людства. Розробка ресурсів району морського дна. Міжнародні організації у галузі мореплавства й експлуатації ресурсів морських просторів Світового океану. Міжнародна морська організація. Міжурядова океанографічна комісія ЮНЕСКО. Міжнародне гідрографічне бюро. Міжнародна палата з судноплавства. Міжнародний океанографічний інститут. Міжнародний Орган з морського дна. Міжнародний трибунал з морського права.

Тема 14. МІЖНАРОДНЕ ПОВІТРЯНЕ ПРАВО

Поняття міжнародного повітряного права. Предмет та система міжнародного повітряного права. Джерела міжнародного повітряного права та їх особливості. Основні принципи міжнародного повітряного права: принцип повного і виняткового суверенітету держави над його повітряним простором, принцип свободи повітряного простору за межами державної території, принцип забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації. Поняття і правовий режим повітряного простору. Свобода польотів у міжнародному повітряному просторі. Юрисдикція держав у своєму повітряному просторі. Правовий статус повітряного судна у польоті. Правове регулювання польотів у повітряному просторі. Відповідальність за шкоду, заподіяну іноземними повітряними суднами третім особам на поверхні. Міжнародні та регіональні організації у сфері забезпечення безпеки цивільної авіації. Функції та компетенція ІКАО. Стандарти ІКАО. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.

Тема 15. МІЖНАРОДНЕ КОСМІЧНЕ ПРАВО

Поняття міжнародного космічного права. Джерела, принципи і суб'єкти міжнародного космічного права. Формування міжнародного космічного права як галузі міжнародного права. Правовий режим космічного простору і небесних тіл. Свобода дослідження і використання космічного простору і небесних тіл. Заборона національного присвоєння космічного простору і небесних тіл. Правовий режим Місяця та інших небесних тіл. Правовий режим використання геостаціонарної орбіти. Правовий статус космічних об'єктів та екіпажів. Поняття космічного об'єкту. Реєстрація космічних об'єктів. Здійснення юрисдикції й контролю над космічними об'єктами та космонавтами. Відповідальність у міжнародному космічному праві. Підстави і суб'єкти відповідальності. Поняття абсолютної власності. Солідарна відповідальність при спільній діяльності держав. Відповідальність між¬народних організацій. Міжнародно-правове регулювання використання космічної техніки. Регулювання безпосереднього телевізійного віщання через супутники і дистанційного зондування Землі з космосу. Конвенція про передачу і використання даних дистанційного зондування Землі з космосу. Правові аспекти міжнародної співпраці в дослідженні і використанні космічного простору в мирних цілях. Двосторонні програми співпраці в космосі.

Тема 16. МІЖНАРОДНИЙ ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ (4 год.)

Генезис концепції прав людини. Міжнародне право прав людини як галузь міжнародного права. Поняття, функції і принципи міжнародного права прав людини. Поняття й особливості міжнародних стандартів у сфері прав людини. Класифікація міжнародно-правових стандартів прав людини. Роль Організації Об'єднаних Націй у формуванні міжнародно-правових стандартів прав людини. Співвідношення суверенітету держав, невтручання в їхні внутрішні справи та принципом захисту прав людини. Джерела міжнародного захисту прав людини й основних свобод. Розробка та прийняття Загальної декларації прав людини 1948 р. Загальна декларація прав людини як джерело універсальних міжнародно-правових стандартів прав людини. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Факультативні Протоколи до Пакту. Соціально-економічні й культурні права у системі основних прав людини. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1966 р. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських чи принижуючих гідність видів поводження чи покарання 1984 р. Універсальні й регіональні механізми захисту прав людини. Міжнародний контроль за дотриманням прав людини. Система та повноваження ООН в галузі прав людини. Спеціалізовані органи ООН з прав людини. Конвенційні органи ООН з прав людини та їх діяльність, Комітет з прав людини та його повноваження. Комітет ООН проти катувань. Повноваження та діяльність Комітету з ліквідації расової дискримінації. Європейська система захисту прав людини: загальна характеристика. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. як джерело міжнародного права прав людини. Європейський Суд з прав людини: порядок звернень та функції. Значення рішень Європейського суду з прав людини в його правозастосовчій діяльності та діяльності національних органів кримінального правосуддя.

Тема 17. МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО

Поняття міжнародного гуманітарного права. «Право Гааги». «Право Женеви». Місце міжнародного гуманітарного права в системі міжнародного права. Виникнення міжнародного гуманітарного права. Джерела міжнародного гуманітарного права. Кодифікація міжнародного гуманітарного права у XX столітті. Види збройних конфліктів. Застосування норм міжнародного гуманітарного права до різних видів збройних конфліктів. Правові наслідки початку збройного конфлікту міжнародного характеру. Населення під час війни. Нейтралітет під час війни. Припинення воєнних дій та його відмінність від припинення стану війни. Загальне і часткове перемир'я. Капітуляція. Закінчення війни та її правові на¬слідки. Правовий статус учасників збройних конфліктів. Поняття та категорії комбатантів. Права та обов'язки комбатантів. Визначення правового статусу жертв війни. Правила захисту основних категорій жертв збройних конфліктів. Женевські конвенції 1949 року і Додаткові протоколи 1977 року як основні джерела захисту жертв війни. Захист поранених та хворих у період збройного конфлікту. Право поранених на захист. Правове становище медичних формувань та установ, медичного і духовного персоналу. Створення санітарних зон, зон безпеки, нейтральних зон і коридорів. Правовий статус військовополонених. Режим воєнного полону. Правове становище цивільного населення в період збройних конфліктів. Захист цивільного населення в період збройних конфліктів. Визначення цивільних об'єктів і захист цивільних об'єктів. Цивільні об'єкти, що знаходяться під особливим захистом. Поняття засобів та методів ведення воєнних дій. Заборонені засоби і методи ведення бойових дій. Принципи заборони засобів і методів ведення війни. Заборона зброї масового знищення. Заборона ядерної зброї. Заборона хімічної та бактеріологічної зброї. Заборона звичайної зброї, яка завдає надмірних ушкоджень або має не вибіркову дію. Заборонені методи ведення воєнних дій. Заборона віроломних методів ведення війни. Міжнародно-правова регламентація ведення збройної боротьби на морі й у повітряному просторі. Особливості міжнародно-правового регулювання ведення збройного конфлікту на морі. Морська блокада. Особливості регламентації повітряної війни.

Тема 18. МІЖНАРОДНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО

Поняття міжнародного кримінального права, його предмет і джерела. Структура міжнародного кримінального права: міжнародне кримінальне право stricto sensu і транснаціональне кримінальне право. Індивідуальна кримінальна відповідальність в міжнародному праві. Поняття і види міжнародних злочинів. Поняття «міжнародний екстрадиційний злочин»; «транснаціональний злочин», «міжнародно-правовий злочин». Поняття і принципи кримінальної юрисдикції у міжнародному кримінальному праві. Види кримінальної юрисдикції: предметна (ratione materiae); просторова (ratione loci); темпоральна (ratione temporis); персональна (ratione personae). Специфіка міжнародного кримінального права stricto sensu. Розвиток концепції міжнародної кримінальної юстиції. Утворення, діяльність та юрисдикція Нюрнберзького і Токійського військових трибуналів. Сучасні міжнародні кримінальні трибунали ad hoc: підстави засну¬вання та юрисдикція. Проблема легітимності та селективності заснування міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc. Злочини, які підпадають під юрисдикцію кримінальних трибуналів ad hoc по колишній Югославії і Руанді. Змішана кримінальна юрисдикція інтернаціоналізованих судів. Заснування і діяльність Спеціального суду по Сьєрра-Леоне. Правовий статус Міжнародного кримінального суду відповідно до Римського Статуту. Юрисдикція Міжнародного кримінального суду. Загальні принципи міжнародного кримінального права згідно з Римським Статутом Міжнародного кримінального суду. Принцип компліментарності як основа здійснення юрисдикції Суду і новий вид взаємин національної та міжнародної юрисдикції. Еволюція міжнародного співробітництва з питань боротьби з міжнародною злочинністю. Поняття і структура транснаціонального кримінального права. Поняття і види транснаціональних злочинів. Поняття конвенційного злочину. Сучасні форми і методи реалізації міжнародної кооперації в галузі кримінального правосуддя. Основні міжнародно-правові документи, що регламентують міжнародно-правове співробітництво в галузі кримінальної юстиції. Суверенітет держав і межі міжнародного співробітництва в цієї сфері. Міжнародні стандарти прав людини у сфері кримінального правосуддя.

Тема 19. ПРАВО МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

Право міжнародної безпеки як галузь міжнародного права. Поняття міжнародної безпеки. Поняття, зміст і сутність права міжнародної безпеки. Міжнародно-правові засади і засоби забезпечення міжнародної безпеки. Система джерел права міжнародної безпеки. Спеціальні принципи міжнародної безпеки, їх нормативний характер. Становлення права міжнародної безпеки. Гаазькі конференції 1899 і 1907 pp. Діяльність Ліги Націй із забезпечення миру та міжнародної безпеки. Договір про відмову від війни як знаряддя національної політики 1928 р. Поняття агресії. Резолюція XXIX сесії ГА ООН від 14.12.1974 р. «Визначення агресії». Міжнародно-правові засоби забезпечення безпеки. Міжнародні організації як гаранти міжнародної безпеки. Поняття та види систем колективної безпеки. Загальна колективна безпека. Регіональна безпека. Поняття універсальної системи колективної безпеки. Формування системи колективної безпеки. Загальна характеристика системи колективної безпеки в рамках ООН. Заходи й способи підтримання міжнародного миру й безпеки. Превентивні дії ООН із запобігання порушення миру. Регіональні системи колективної безпеки: загальна характеристика. Регіональні організації в системі колективної безпеки. Європейська система колективної безпеки. Організація з безпеки і співробітництва в Європі. Організація Північноатлантичного договору (НАТО). Цілі і структура Організації Північноатлантичного договору. Система колективної безпеки в рамках СНД. Міжнародно-правові проблеми роззброєння. Укладення договору про всеосяжне і повне роззброєння як кінцева мета всіх зусиль міжнародного товариства в галузі контролю за озброєнням. Скорочення й ліквідація ядерних стратегічних наступальних озброєнь. Нерозповсюдження ядерної зброї. Заборона ядерних випробувань. Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення. Звичайне озброєння й роззброєння. Скорочення звичайних збройних сил. Скорочення звичайних збройних сил в Європі. Заходи із запобігання ядерної війни, стримування гонки озброєнь і зміцнення довір'я між державами. Значення заходів по зміцненню довір'я, закріплених в Заключному акті 1975 р. й інших документах загальноєвропейського процесу. Двосторонні договори, направлені на виключення випадкового або несанкціонованого застосування ядерної зброї. Заходи контролю за роззброєнням. Ефективний міжнародний контроль — необхідна умова успішного здійснення роззброєння. Нерозривний зв'язок заходів зміцнення довір'я із заходами міжнародного контролю. Види і форми контролю.

Тема 20. МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО

Поняття і принципи міжнародного економічного права. Джерела міжнародного економічного права. Принципи міжнародного економічного права. Право міжнародної економічної інтеграції. Поняття економічної інтеграції. Інституціональні механізми і форми інтеграції. Регіональні інтеграційні об'єднання держав. Поняття і предмет міжнародного торгового права, його система. Двосторонній і багатосторонній методи регулювання міжнародної торгівлі. Джерела міжнародного торгового права. Поняття і предмет міжнародного фінансового права, його система і джерела. Міжнародні економічні організації. Система і право Світової організації торгівлі. Угода про заснування СОТ. Функції, компетенція, структура СОТ. Стратегія СОТ у сфері регулювання міжнародної торгівлі. Кодекс з митної оцінки товарів. Гармонізована система опису і кодування товарів. Види нетарифних бар'єрів. Антидемпінгові й компенсаційні мита. Кількісні обмеження. Добровільні обмеження експорту. Податки як нетарифні обмеження. Технічні бар'єри. Захисні заходи. Міжнародний валютний фонд. Міжнародний банк реконструкції і розвитку. Конференція ООН з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД). Європейський банк реконструкції і розвитку. Організація країн-єкспортерів нафти. Міжнародні організації в міжнародній фінансовій системі.

Тема 21. МІЖНАРОДНЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО

Поняття і принципи міжнародного екологічного права. Міжнародне співробітництво в сфері охорони навколишнього середовища. Міжнародні екологічні організації і конференції. Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку. Міжнародно-правова охорона природних об'єктів. Міжнародно-правова охорона атмосфери Землі, навколоземного і космічного простору. Міжнародно-правова охорона фауни і флори. Міжнародно-правова охорона водно-болотних угідь. Збереження біологічної розмаїтості. Міжнародно-правовий захист тварин від жорстокого поводження. Міжнародно-правова охорона навколишнього середовища від радіоактивного забруднення. Проблема запобігання забруднення морського середовища. Поняття забруднення морського середовища. Положення Конвенції ООН з морського права 1982 р. про охорону морського середовища від забруднення. Міжнародно-правове регулювання запобігання забруднення моря із суден. МАРПОЛ-73/78. Міжнародна конвенція з забезпечення готовності на випадок забруднення нафтою, боротьба з ним і співробітництву 1990 p., Міжнародна конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, що приводять до забруднення нафтою 1969 р. і Протокол до неї 1973 р. Система міжнародних угод про відповідальність за шкоду від забруднення із суден. Регіональні угоди з захисту морського середовища. Особливості охорони Чорного моря від забруднення. Конвенція про захист Чорного моря 1992 р.

Тема 22. УКРАЇНА І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

Становлення державності на території України і розвиток міжнародних відносин.Правова основа стосунків між українськими князівствами. Становлення Київської держави. Зовнішньополітичні повноваження князя і віче. Зовнішні зносини Київської держави. Міжнародна діяльність Київської держави періоду князя Ігоря. Війни з уличами та древлянами. Похід на Візантію. Договір про союз і торгівлю 944 р. Зобов'язання щодо поваги територіальних прав. Домовленість про воєнну допомогу. Обмеження у сфері торговельних відносин. Діяльність Ігоря по активізації східної політики Київської держави. Міжнародно-договірне право Київської держави часів Ігоря. Регентство Ольги. Воєнно-дипломатична діяльність княгині Ольги. Війна з древлянами. Закони і звичаї війни і розпорядження княгині Ольги. Стародавні літописи про державну діяльність Ольги. Костянтин Багрянородний про дипломатичні відносини з Київською державою і роль у них княгині Ольги. Посольство Ольги до Отона І. Результати державотворчої діяльності Ольги. Міжнародне становище Київської держави в період між Ігорем і Святославом. Розширення впливу Київської держави періоду Святослава. Похід Святослава на Оку і Волгу. Допомога Святослава Візантії у війні з сицилійськими арабами. Інститути міжнародного права періоду Святослава. Міжнародно-правовий статус державної території. Кордони Київської держави. Міжнародні договори та їх класифікація. Міжнародні звичаї. Статус іноземців. Зміст нейтралітету. Договір Святослава з в'ятичами (964 р.) і його особливості. Особливості міжнародно-правового регулювання відносин Київської держави з ясами і касогами. Закони і звичаї війни. Умови для правомірного початку воєнних дій. Місія Калокіра. Договір Київської держави з Візантією 971 р. і процедура його укладення. Об'єкт договору. Політика протекторату і правові форми її закріплення. Суб'єкти права міжнародних договорів періоду Святослава. Практика укладення союзних договорів. Нейтралітет. Практика укладення таємних договорів. Роль релігії у регулюванні міждержавних відносин. Норми міжнародного морського права. Статус комбатантів і некомбатантів у період війни. Угоди Київської держави з кримськими васалами Візантії (966 р.), Візантією (967 р.), Болгарією (967 р.), печенігами (968 р.) і т.п.Київська Русь часів Володимира Великого. Питання територіального верховенства до князювання Володимира. Війна Ярополка з Олегом. Статус державних кордонів. Відносини новгородських волостей з Києвом. Процес збирання волостей під егідою Ярополка. Війна Володимира з Ярополком: міжнародно-правові звичаї і початок та завершення війни. Кордони держави Володимира Великого. Конфлікт Володимира з полоцьким князем. Відносини з Візантією. Війни з ляхами, ятвягами, в'ятичами, радимичами, Полоцьком. Похід 984 р. на болгарів і укладення мирної угоди. Тмутараканські волості і кримські справи. Міжнародні угоди Володимира Великого з Болеславом Хоробрим, Стефаном Угорським, Ольдрихом Чеським, Візантією (987 р.) тощо. Дипломатичне право періоду Володимира. Міжнародно-правове значення хрещення Київської Русі. Друга половина князювання Володимира. Конфлікт із синами. Династичний зв'язок як основа відносин князівства в період після Володимира. Проголошення Святополком себе київським князем. Вбивство Бориса і Гліба. Союз Святополка з Печенізькою (Турецькою) ордою проти Ярослава. Київська держава часів Ярослава Мудрого. Міжнародні договірні зв'язки Ярослава. Союз із імператором Генріком II проти Болеслава (1016 р.), угода з Мстиславом, поляками. Повернення західних земель. Північні кордони держави Ярослава. Перемога Ярослава над печенігами та П значення для міжнародного становища Київської держави. Розширення південних кордонів. Дипломатичні відносини Київської держави з Німеччиною, скандинавськими державами, Францією. Відносини Русі та Візантії.Розпад Київської держави у XI—XII в. Політична система Руської держави після смерті Ярослава. Міжнародна діяльність Ізяслава (1054-1068 рр.). Перша українська революція. Оголошення Всеслава князем. Поразка народного обранця. Розправа з киянами всупереч угоді. Друге князювання (1069-1073) Ізяслава. Відносини між старшими Ярославичами. Друге вигнання Ізяслава. Проголошення Святослава князем і поділ Київщини з Всеволодом. Договір Святослава з Болеславом. Посередництво Німеччини і Папи у відносинах київських князів. Смерть Святослава і повернення Ізяслава. Князі-ізгої. Міжнародна політика Всеволода (1077—1093 рр.). Відокремлення Галичини. Поділ Волинських волостей. Конфлікт західних українських земель з Угорщиною і Польщею. Міжнародні зв'язки Всеволода з Німеччиною, Візантією, скандинавськими країнами. Князювання Святополка. Занепад Київської держави. Нові політичні центри на сході Європи та їх ставлення до Києва. Галицько-волинська держава та її міжнародні відносини з кінця XIII ст. Знищення залишків політичної незалежності українських земель. Боротьба українців за рівноправність у литовській державі. Політичне становище східних, центральних і західних українських земель. Заснування Запорізької Січі. Війни з татарами і турками. Міжнародні відносини Запорізької Січі.Війна Б.Хмельницького з Польщею. Дипломатичні відносини держави Б.Хмельницького. Національне відродження України. Розвиток науки міжнародного права в Україні, кінець XVIII — початок XX ст. Війна і революція. Організація Центральної Ради. Зовнішня політика України. Відносини між радянськими республіками і Україна. Міжнародно-договірні відносини УРСР і РРФСР. Питання закріплення суверенітету Радянської України, Міжнародно-правова суб'єктність України. Міжнародно-правовий статус України в період 1923— 1944рр. Проблеми здійснення права зовнішніх зносин. Згортання процесу розвитку Української державності. Конституційні й законодавчі зміни 1944 р. та їх формально-юридичний характер. Міжнародно-правова діяльність України після другої світової війни. Здійснення дипломатичних та інших зовнішніх зносин. Міжнародна договірна діяльність УРСР. Участь Радянської України в міжнародному інституційному механізмі міжурядових організацій і міжнародних конференцій. Міжнародна правотворча діяльність УРСР. Місце та роль УРСР в універсальній і регіональній системах безпеки. Міжнародно-правові аспекти здійснення державного суверенітету України на сучасному етапі. Проголошення Верховною Радою України 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет і 24 серпня 1991 р. Акта про незалежність України. Визнання України як незалежної суверенної держави. Зовнішньополітична концепція та дипломатична діяльність України. Міжнародна договірна діяльність України. Участь України в міжнародному інституційному механізмі. Сучасні універсальна і регіональні системи безпеки і участь України в їх становленні та розвитку.

Зміст практичних і семінарських занять

Із вказаних занять на практичних будуть розглядатися лише чотири теми, а саме: 5, 10, 12, 15. Решта матеріалу на самостійне вивчення

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Тема 1. ПОНЯТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ ТА СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

  1. Поняття та суть сучасного міжнародного права.
  2. Функції міжнародного права та його роль в регулюванні міжнародних відносин. Система міжнародного права.
  3. Особливості міжнародного публічного права (порівняння з національним правом).
  4. Міжнародне право та інші регулятори міжнародних відносин. (мораль, релігія).
  5. Співвідношення міжнародного та національного права.
  6. Міжнародне публічне та міжнародне приватне право.
Контрольні питання:
  1. В чому полягає сутність міжнародного права?
  2. У чому відмінність міжнародного публічного від міжнародного приватного права?
  3. Яке місце займає міжнародне право у внутрішній політиці держав і дипломатії?
  4. Як співвідноситься міжнародне і внутрішньодержавне право?
  5. Що є об’єктом міжнародного права?
  6. Які Ви знаєте теорії міжнародного права?
Міжнародні акти та інші документи:
  1. Устав Организации Объединенных Наций
  2. Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей ООН, от 17 ноября 1989 г. (44/23): Десятилетие международного права Организации объединенных Наций (Извлечение)
  3. Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей по докладамШестого комитета (А/47/583, от 25 ноября 1992 г.)
  4. Парижская хартия для Новой Европы, от 21 ноября 1990 г.
  5. Конституція України 1996 р.
  6. Основні напрями зовнішньої політики України, схвалені Постановою Верховної Ради України 2 липня 1993 р // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 37. – Ст. 379.
Рекомендована література:
  1. Буткевич В. Походження терміну “міжнародне право” // Український часопис міжнародного права. – 1994 – №1.
  2. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. - К.: Либідь, 2002. – С. 10-49, 244-293.
  3. Европейское международное право: Учебник / Отв. ред. Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова, П. В. Саваськов. - М.: Международные отношения, 2005 Ануфриева Л. П. Соотношение международного публичного и частого права: правовые категории. – М.: Спарк, 2002. – 415 с.
  4. Законодавство України та міжнародне право: проблеми гармонізації / Під. ред. Опришко В.Ф.– К., 1998.
  5. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин: Курс лекцій.– Львів: Світ, 1995.
  6. Ковальський В. Міжнародне право та вітчизняна судова практика: точки дотику // Юридичний вісник України. - 2004. - № 4. - 24 - 30 січня. - С. 1-4.
  7. Тункин Г.И. Теория международного права.– М., 1970.
  8. Лукашук И.И. Конституции государств и международное право. - М.: СПАРК, 1998. - 124 с.
  9. Шестаков Л.Н. Понятие международного права // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. - 1997. - № 6 - с. 88-101.
  10. Шумілов А. Питання міжнародного права в конституціях постсоціалістичних держав // Право України. - 2003. - № 3. - С. 146.
  11. Рабінович П., Раданович Н. Імплементація міжнародних договорів в Україні та гармонізація з ними національного законодавства // Вісник Академії правових наук України. - 1999. - № 1. - С. 80-85.

Заняття 2. ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

  1. Виникнення і періодизація міжнародного права.
  2. Давнє міжнародне право.
  3. Класичне міжнародне право.
  4. Міжнародне право у міжвоєнний період (1919-1945 рр.).
  5. Сучасне міжнародне право.

Контрольні питання:

  1. Коли, на Вашу думку, виникло міжнародне право? Обґрунтуйте свою відповідь.
  2. Чим характеризувалося давнє міжнародне право?
  3. Що Ви знаєте про Вестфальський конгрес 1948 р?
  4. Чим характеризувалося у міжвоєнний період?
  5. Що Ви знаєте про Лігу Націй?
  6. Які основні риси сучасного міжнародного права?
Міжнародні акти та інші документи:
  1. Вестфальський мирний договір від 24 жовтня 1648 р.// В книзі Дмитрієв А.І. та інші. Міжнародне публічне право. Практикум. Відповід. ред. : Ю.С. Шемшученко, Л. В. Губернський. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - С. 28-42.
  2. Статут Ліги Націй від 28 червня 1918 р. // В книзі Дмитрієв А.І. та інші. Міжнародне публічне право. Практикум. Відповід. ред.: Ю.С. Шемшученко, Л. В. Губернський. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - С. 62-72.
  3. Рекомендована література:
  4. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. - К.: Либідь, 2002. – С. 49-108.
  5. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: Навч. посібник / Відп. ред. Ю.С. Шемшученко, Л.В. Губерський. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 17-102.
  6. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. Учебник. – М.: Издательство БЕК, 1997. – 40-73.
  7. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом / Пер. з англ.– Харків: Консум, 2000. – С. 37-69.
  8. Дюрозель Жан-Батіст. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. з фр. Є. Марічева, Л. Погорелової, В. Чайковського. – К.: Основи, 1995. – 903 с.
  9. Тункин Г.И. Теория международного права.– М., 1970.
  10. Баскин Ю.Я., Фельдман Д.И. История международного права. - М., 1990.

Тема 3. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

  1. Поняття та види джерел міжнародного права.
  2. Міжнародний договір як основне джерело міжнародного права.
  3. Міжнародно-правовий звичай. Співвідношення договірних і звичаєвих норм.
  4. Загальні принципи права як джерело міжнародного права.
  5. Роль наукової доктрини для розвитку міжнародного права.
  6. Роль резолюцій міжнародних організацій у створенні норм міжнародного права.
  7. Інші можливі джерела міжнародного права.

Контрольні питання:

  1. Форми правотворчої діяльності в міжнародному праві.
  2. Формальні та матеріальні джерела міжнародного права.
  3. Характеристика джерел міжнародного права за ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН
  4. Головні та допоміжні джерела міжнародного права.
  5. Система джерел міжнародного права у різні періоди. Еволюція джерел міжнародного права.
  6. Особливості міжнародного договору як превалюючого джерела міжнародного права.
  7. Поняття міжнародного звичаю за ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН.
  8. Елементи звичаю.
  9. Відмінності міжнародного звичаю та узвичаєння.
  10. Допоміжні засоби для визначення змісту норм міжнародного права.
  11. Значення доктрини у кодифікації міжнародного права.
  12. Рішення міжнародних органів та організацій як джерела міжнародного права. Міжнародне право про юридичну силу рішень міжнародних організацій.
  13. Рішення міжнародних судів і трибуналів як джерело міжнародного права.
  14. Роль і значення національного законодавства та рішень національних судових органів у формуванні джерел міжнародного права.

Міжнародні акти та інші документи:

  1. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р.
  2. Віденська конвенція про право договорів між державами і міжнародними організаціями чи між міжнародними організаціями 1986 р.
  3. Стаття 38 Статуту Міжнародного Суду ООН.
  4. Конституція України від 28 червня 1996 р.
  5. Положение о Комиссии международного права 1947 г.

Рекомендована література:

  1. Алексидзе Л.А. Некоторые вопросы теории международного права. Императивные нормы. ˗ Тбилиси, 1982.
  2. Блищенко И.П. Прецеденты в международном праве. ˗ М., 1977.
  3. Даниленко Г.М. Обычай в современном международном праве. ˗ М., 1988.
  4. Касьян Н.Ф. Консенсус в современных международных отношениях: Международно-правовые вопросы. ˗ М., 1983.
  5. Кияниця І. Внутрідержавне значення джерел міжнародного публічного права//Український часопис міжнародного права. ˗ 2001.˗ № 1.˗ С.19-24.
  6. Курс международного права в 7-ми томах. ˗ Т.1.-М., 1989.
  7. Лихачев В.Н. Пробелы в современном международном праве. ˗ Казань., 1985.
  8. Лукашук И.И. Источники международного права. ˗ К., 1966.
  9. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. ˗ М., 1996.
  10. Мельник А. Міжнародні договори колишнього СРСР: частина національного законодавства? //Юридичний журнал. – 2004. ˗ №3. – С. 84 – 90.
  11. Корецкий В.М. Общие принципы права в международном праве. ˗ К. 1957.
  12. Тункин Г.И. Теория международного права. ˗ М.,1970.
  13. Филимонова М.В. Источники современного международного права. ˗ М.: ВЮЗИ, 1977.
  14. Шестаков Л.Н. Императивные нормы в системе современного международного права. – М., 1981.

Заняття 4. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

  1. Поняття та характерні риси основних принципів міжнародного права.
  2. Принцип суверенної рівності держав.
  3. Принцип незастосування сили і погрози силою.
  4. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів.
  5. Принцип невтручання у внутрішні справи.
  6. Принцип самовизначення народів.
  7. Принцип співробітництва.
  8. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань.
  9. Принцип територіальної цілісності держав.
  10. Принцип непорушності державних кордонів.
  11. Принцип всезагальної поваги до прав людини.

Контрольні питання:

  1. Чим відрізняються основні принципи міжнародного права від інших норм міжнародного права?
  2. Які дії забороняє принцип незастосування сили і погрози силою?
  3. Які Ви знаєте способи мирного вирішення міжнародних спорів?
  4. Чи абсолютним є принцип невтручання у внутрішні справи?
  5. Чим відрізняється принцип територіальної цілісності держав від принципу непорушності державних кордонів?
  6. Які існують проблеми застосування принципу самовизначення народів у наш час?
  7. Які, на Вашу думку, існують проблеми міжнародного характеру у реалізації принципу всезагальної поваги до прав людини?

Міжнародні акти та інші документи:

  1. Декларация о принципах международного права, касающихся дружественных отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом Организации Объединенных Наций, от 24 октября 1970 г.
  2. Заключительный акт Совещания по безопасности и сотрудниче¬ству в Европе, от 1 августа 1975 г.
  3. Итоговый документ Мадридской встречи 1980 г. представителей государств — участников Совещания по безопасности и сотруд¬ничеству в Европе, от 6 сентября 1983 г.
  4. Итоговый документ венской встречи 1986—1989 гг. представителей государств — участников Совещания по безопасности и со¬трудничеству в Европе, от 15 января 1989 г.
  5. Декларация Хельсинкской встречи СБСЕ на высшем уровне, от 10 июля 1992 г.
  6. Декларация о недопустимости интервенции и вмешательства во внутренние дела государств. Резолюция 36/103 XXXVI сессии Генеральной Ассамблеи ООН от 9 декабря 1981 г.
  7. Декларация об усилении эффективности принципа отказа от уг-розы силой или ее применения в международных отношениях. Резолюция 42/22 Генеральной Ассамблеи ООН от 18 ноября 1987 г.
Рекомендована література:
  1. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. - К.: Либідь, 2002. – С. 191-244.
  2. Неліп М. І., Мережко О. О. Силовий захист прав людини. – К., 1999.
  3. Мартыненко А.П. Права народов в современном международном праве. - К., 1993.
  4. Калашкарян Р.А. Принципы добросовесности в международном праве.– М., 1991.
  5. Клименко Б.М., Ушаков Н.А. Нерушимость границ – условие международного мира. – М., 1975.
  6. Купчишин А.М., Рулько Є.Т. Характерные черты и система принципов современного международного права. – К., 1979.
  7. Левин Д.Б. Принцип мирного разрешения международных споров. – М., 1977.
  8. Мазов В.А. Принципы Хельсинки и международное право.– М., 1980.
  9. Мартыненко А.П. Права народов в современном международном праве.– К., 1993.
  10. Менжинский В.И. Непременение силы в международных отношениях.– М., 1976.
  11. Талаев А.Н. Хельсинки: принципы и реальность. – М., 1985.
  12. Ушаков Н.А. Невмешательство во внутреннее дела государств. – М., 1971.
  13. Ушаков Н.А. Правовое регулирование использования силы в международных отношениях: Монография/ Н.А. Ушаков. - М.: Институт государства и права РАН, 1997.

Заняття 5. СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

  1. Поняття і види суб’єктів міжнародного права.
    • Держави як головні суб’єкти міжнародного права.
    • Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного права.
    • Правосуб’єктність державоподібних утворень.
    • Міжнародна правосуб’єктність народу, що виборює незалежність.
  2. Міжнародно-правове визнання: поняття, види, форми, теорії.
  3. Правонаступництво держав: поняття, види та сутність. Інші види правонаступництва.
  4. Україна як суб’єкт міжнародного права.

Контрольні питання:

  1. Визначте поняття і коло суб’єктів міжнародного права.
  2. Чи є суб’єктом міжнародного права громадянин України, який звернувся до Європейського суду з прав людини?
  3. Які особливості міжнародної правосуб’єктності членів федерації?
  4. Які Ви знаєте теорії визнання?
  5. Чи зачіпає правонаступництво держав встановлені раніше кордони?
  6. Як вирішується питання правонаступництва щодо державної власності?

Міжнародні акти та інші документи:

  1. Статут Організації Об’єднаних Націй від 26.06.1945 р.
  2. Венская конвеция «О правопреемстве государств в отношении договоров», от 23 августа 1978 г.
  3. Венская конвеция «О правопреемстве государств в отношении государственной собственности, государственных архивов и государственных долгов», от 8 апреля 1983 г.
  4. Решение Совета глав государств Содружества Независимых Го-сударств, от 21 декабря 1991 г.
  5. Заявление «Двенадцати» о будущем статусе России и других бывших республик 23 декабря 1991 г
  6. Віденська конвенція про правонаступництво держав стосовно договорів 1978 р.
  7. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів 1983 р.
  8. Закон України “Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991.- № 46. – Ст. 46.
  9. Угода про правонаступництво щодо державних архівів колишнього СРСР 1992 р.
  10. Угода про розподіл всієї власності колишнього СРСР за кордоном 1992 р.
  11. Палестина. Резолюция Генеральной ассамблеи ООН 181 (II) от 29 ноября 1947 г.
  12. Резолюция Генеральной ассамблеи ООН 3236 (XXIX) от 22 ноября 1974 г.
  13. Резолюция Генеральной ассамблеи ООН 3237 (XXIX) от 22 ноября 1974 г.
  14. Акт относительно признания и гарантии постоянного нейтралитета Швейцарии и неприкосновенности ее территории, от 8(20) ноября 1815 г.
  15. Государственный договор о восстановлении независимой и демократической Австрии, от 15 мая 1955 г.
  16. Федеральный конституционный закон о нейтралитете Австрии от 26 октября 1955 г.
  17. Договор об окончательном урегулировании в отношении Герма-нии, от 12 сентября 1990 г.

Рекомендована література:

  1. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. - К.: Либідь, 2002. – С. 293-393.
  2. Мартыненко А.П. Права народов в современном международном праве. - К., 1993.
  3. Ноговіціна Ю. Наслідки правонаступництва України для громадянства фізичних осіб // Право України. - 2004. - С. 51-55.
  4. Аваков М.М. Правопреемство освободившихся государств. – М., 1983.
  5. Захарова Н.В. Правопреемство государств. – М., 1973.
  6. Клименко Б.М. Проблемы правопреемства на территории бывшего Союза ССР // Московский журнал международного права. – 1992. – № 1.
  7. Матіяшек П. Правонаступництво держав: час переглянути міжнародно-правовий принцип uti possidetis? \\ Вісник Академії правових наук України. – Харків, 1998. – № 1 (12).
  8. Україна – правонаступниця УНР \\ Розбудова держави. – 1992, № 5

Заняття 6. ТЕРИТОРІЯ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

  1. Поняття і міжнародно-правова класифікація території.
  2. Склад і юридична природа державної території.
  3. Державні кордони: поняття, види, правовий статус.
  4. Правові підстави зміни державної території.
  5. Міжнародні ріки.
  6. Міжнародна територія загального користування.
  7. Правовий режим Арктики.
  8. Міжнародно-правовий режим Антарктики.

Контрольні запитання:

  1. Визначте поняття державної території та її склад.
  2. Які Ви знаєте види територій у міжнародному праві?
  3. Назвіть правові підстави зміни державної території.
  4. Назвіть етапи становлення державного кордону.
  5. Які ріки вважаються у міжнародному праві міжнародними?
  6. Що є міжнародною територією загального користування?
  7. Визначте наступні поняття: делімітація, демаркація, кондомініум, оренда, сервітут
.

Міжнародні акти та інші документи:

  1. Соглашение о сотрудничестве государств — участников Содружества по обеспечению стабильного положения на их внешних границах, от 9 октября 1992 г.
  2. Декларация о неприкосновенности границ, от 7 августа 1993 г.
  3. Декларация о соблюдении суверенитета, территориальной целостности и неприкосновенности границ государств — участниов Содружества Независимых Государств, от 15 апреля 1993 г.
  4. Договор о Шпицбергене, от 9 февраля 1920 г.
  5. Соглашение СССР и Финляндии об Аландских островах, от 11 октября 1940 г.
  6. Договор об окончательном урегулировании в отношении Германии, от 12 сентября 1990 г..
  7. Конвенция о режиме судоходства на Дунае, от 18 августа 1948 г.
  8. Закон України “Про державний кордон України” від 4.11.1991р.
  9. Договір про Антарктику 1959 р
.

Рекомендована література:

  1. Бабурин С.Н. Территория государства: правовые и геополитические проблемы. – М., 1997.
  2. Голицын В.В. Антарктика: международно-правовой режим. – М., 1983.
  3. Клименко Б.М. Государственная территория. – М., 1974.
  4. Клименко Б.М. Международные реки. – М., 1969.
  5. Клименко Б.М. Мирное решение территориальных споров. – М., 1982.
  6. Клименко Б.М., Порк А.А. Территория и граница СССР. – М., 1985.
  7. Цимбалістий Т.О. Державний кордон України: конституційно-правовий статус: Навчальний посібник. - Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2000. - 204 с.
  8. Цимбалістий Т.О. Проблеми міждержавного територіального розмежування // Актуальні проблеми правознавства. Науковий збірник ЮІ ТАНГ. – Тернопіль, 2001. - Вип. 3. – С. 149-154.
  9. Цимбалістий Т.О. До питання про принципи міждержавних відносин з прикордонних питань // Актуальні проблеми правознавства. Науковий збірник ЮІ ТАНГ. – Тернопіль, 2002. - Вип. 4. – С. 150-158.

Заняття 7: НАСЕЛЕННЯ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

  1. Поняття населення в міжнародному праві.
  2. Міжнародно-правові питання громадянства.
  3. Правовий статус іноземців.
  4. Правовий статус осіб без громадянства.
  5. Особливості правового статусу осіб, що володіють множинним громадянством.
  6. Міжнародно-правовий захист прав біженців.

Контрольні питання:

  1. Регламентація стану населення в міжнародному праві.
  2. Сучасні концепції про становище фізичної особи в міжнародному праві.
  3. Статус особи і міжнародна правосуб'єктність.
  4. Взаємодія міжнародного і внутрішньодержавного права в розвитку статусу індивідів.
  5. Статус індивідів у міжнародних організаціях
  6. Набуття і втрата громадянства. Натуралізація. Оптація. Трансферт.
  7. Ефективне громадянство.
  8. Міжнародне право про правові режими іноземців.
  9. Право притулку: дипломатичний та територіальний притулок.
  10. Вирішення питання дипломатичного притулку на сучасному етапі.
  11. Юридичні основи права притулку.
  12. Обмеження на надання притулку.
  13. Підстави надання притулку та міжнародно-правові наслідки надання притулку.
  14. Міжнародно-правовий режим біженців і вимушених переселенців.
  15. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців і проблеми захисту біженців в сучасних умовах.

Міжнародні акти та інші документи:

  1. Конституція України. – К., 1996.
  2. Закон України “Про громадянство України” від 18 січня 2001 року.
  3. Закон України “Про правовий статус іноземців” від 4 лютого 1994 р.
  4. Европейская конвенция о гражданстве от 6 ноября 1997 г.
  5. Конвенция, регулирующая некоторые вопросы, связанные с коллизией законов о гражданстве, от 12 апреля 1930 г.
  6. Конвенция о статусе апатридов, от 28 сентября 1954 г.
  7. Конвенция о гражданстве замужней женщины, от 20 февраля 1957 г.
  8. Конвенция о сокращении безгражданства, от 30 августа 1961 г.
  9. Резолюция Генеральной ассамблеи ООН, от 13 декабря 1985 г.
  10. Устав Управления Верховного комиссара Организации Объеди-ненных Наций по делам беженцев, от 14 декабря 1950 г.
  11. Конвенция о статусе беженцев, от 28 июля 1951 г.
  12. Протокол, касающийся статуса беженцев, от 31 января 1967 г.
  13. Соглашение о помощи беженцам и вынужденным переселенцам, от 24 сентября 1993 г.
  14. Решение о создании Межгосударственного фонда помощи беженцам и вынужденным переселенцам, от 10 февраля 1995 г.
  15. Декларация о территориальном убежище. Принята Генеральной Ассамблеей ООН 14 декабря 1967 г.

Рекомендована література:

  1. Абдулаев М.И. Международно-правовой контроль в области защиты прав человека. // Правоведение. – 1999. ˗ №1. – С. 99 -106.
  2. Березняк В. Проблемні питання інститутів політичного притулку та екстрадиції в Україні.//Юридичний журнал. ˗ 2006. ˗ №1. – С. 49- 52.
  3. Боярс Ю.Р. Вопросы гражданства в международном праве. ˗ М, 1986.
  4. Гудвин-Гилл. Статус беженцев в международном праве. ˗ М,1997.
  5. Карташкин В.А. Всеобщая Декларация и права человека в современном мире//Права человека в истории человечества и в современном мире. – М., 1989.
  6. Курс международного прав в 7-ми томах. Т.2. – М., 1989.
  7. Рабінович П.М. Права людини та їх юридичне забезпечення. – К., 1992.
  8. Мовчан А.П. Права человека и международные отношения. – М., 1982.
  9. Чехович С.Б. Надання дипломатичного притулку: історія, стан, перспективи.// Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 12. – С.77-85.

Заняття 8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

  1. Поняття і загальна характеристика міжнародно-правової відповідальності.
  2. Підстави міжнародно-правової відповідальності.
  3. Види міжнародних правопорушень.
  4. Обставини, що виключають міжнародну протиправність.
  5. Реалізація міжнародної відповідальності.
  6. Санкції та контрзаходи.
  7. Відповідальність за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом.

Контрольні питання:

  1. Якими нормами регулюється міжнародно-правова відповідальність?
  2. Що є підставою міжнародно-правової відповідальності?
  3. Назвіть форми політичної відповідальності.
  4. В чому полягає матеріальна відповідальність?
  5. У чому специфіка відповідальності за міжнародні злочини?
  6. Які особливості відповідальності міжнародних організацій?
  7. Які підстави звільнення від міжнародно-правової відповідальності?

Міжнародні акти та інші документи:

  1. Статьи о ответственности государств 2001 г
  2. Конвенция о международной ответственности за ущерб, причиненный космическими объектами, от 29 марта 1972 р.
  3. Учреждение Международного трибунала для судебного преследования лиц, ответственных за серьезные нарушения международ­ного гуманитарного права, совершенные на территории бывшей Югославии. Резолюция 808 (1993) от 22 февраля 1993 г.
  4. Резолюция 827(1993), принятая Советом Безопасности на его3217-м заседании 25 мая 1993 г.
  5. Приложение — Устав Международного трибунала по бывшей Югославии
  6. Резолюция 955 (1994), принятая Советом Безопасности на его3453-м заседании 8 ноября 1994 г. Приложение — Устав Международного трибунала по Руанде.
  7. Конвенция ООН по морскому праву, от 10 декабря 1982 г.

Рекомендована література:

  1. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. - К.: Либідь, 2002. – С. 492-507.
  2. Вадапалас В. Д. Развитие института международно-правовой ответственности. Международное право в современном мире. — М., 1991.
  3. Василенко В. А. Международно-правовые санкции. — К., 1982.
  4. Василенко В. А. Ответственность государства за международные правонарушения. — К., 1976.
  5. Гусейнов Л.Г. Международная ответственность государств за нарушение прав человека. – К., 2000.
  6. Каламаркян Р. А. Юридические последствия правомерного поведения государств. — М., 1987.
  7. Колосов В.М. Ответственность в международном праве. — М., 1975.
  8. Курис П. Международные правонарушения и ответственност государства. — Вильнюс, 1973.
  9. Левин Д. Б. Международно-правовая ответственность (Сутность и значение). — М., 1971.
  10. Лукашук И. И. Концепция права международной ответственности.// Государство и право. — 2003. — № 4. - С. 79—87.
  11. Лукашук И. И. Право международной ответственности. — М., 2004.
  12. Манийчук Ю. В. Последствия международного правонарушения— К., 1987.
  13. Расколей С. Б. Объективная ответственность государств в международном праве. — К., 1985.
  14. Решетов Ю.А. Борьба с международными преступлениям против мира и безопасности. - М., 1983.
  15. Сперанская Л. В. Международно-правовая ответственности государств за загрязнение мирового океана. — М. 1984.
  16. Ушаков Н.А. Основания международной ответственности. — М., 1983.

Заняття 9. МИРНЕ ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ

  1. Значення мирних засобів у вирішенні мирних спорів в сучасну епоху. Особливості сучасних засобів вирішення міжнародних спорів.
  2. Роль і значення безпосередніх переговорів.
  3. Добрі послуги і посередництво.
  4. Слідчі та узгоджувальні комісії.
  5. Міжнародна третейська (арбітражна) процедура.
  6. Роль міжнародних судових органів у вирішенні міжнародних спорів.
  7. Міжнародні організації і мирне вирішення спорів.

Контрольні питання:

  1. Поняття і значення права мирного вирішення міжнародних спорів.
  2. Джерела права мирного вирішення міжнародних спорів.
  3. Поняття і види міжнародних спорів,
  4. Поняття мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
  5. Класифікація мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
  6. Міжнародна примирлива процедура: слідчі й погоджувальні комісії.
  7. Міжнародний арбітраж як засіб мирного вирішення міжнародних спорів.
  8. Постійна палата третейського суду.
  9. Структура Міжнародного Суду ООН.
  10. Компетенція Міжнародного Суду ООН.
  11. Трибунал з морського права.
  12. Суд Європейського Союзу.
  13. Процедура вирішення спорів у міжнародних організаціях.
  14. Механізм вирішення спорів у ОБСЄ.
  15. Механізм вирішення спорів у Раді Європи.
  16. Механізм вирішення спорів у СНД.

Міжнародні акти та інші документи:

  1. Конвенция о мирном решении международных столкновений,от 5 (18) октября 1907 г.
  2. Общий акт о мирном разрешении международных споров, от 26 сентября 1928 г.
  3. Статут Международного Суда.
  4. Манильская декларация о мирном разрешении международных споров, от 15 ноября 1982 г.
  5. Декларация о предотвращении и устранении споров и ситуа­ций, которые могут угрожать международному миру и безопасности, и о роли ООН в этой области. Резолюция 43/51 от 5 декабря 1988 г.
  6. Принципы урегулирования споров и положения процедуры СБСЕ по мирному урегулированию споров, от 8 февраля1991 г.
  7. Результаты совещания СБСЕ по мирному урегулированию споров, от 12-23 октября 1992 г.
  8. Статут Організації американських держав 1948 р.
  9. Статут Міжнародного Суду ООН 1945 p.
  10. Статут Організації Об'єднаних Націй 1945 р.

Рекомендована література:

  1. Анисимов Л.Н. Международно-правовые средства разрешения межгосударственных споров (конфликтов). – Ленинград, 1975.
  2. Беджуан М. Международный Суд ООН: прошлое и будущее//Московский журнал международного права. ˗ 1995. ˗ № 2. ˗ С. 42-46.
  3. Блищенко И. П. Прецеденты в международном публичном и частном праве. ˗ М., 1999.
  4. Буткевич, В. Г. Міжнародне право. Основні галузі: підручник. ˗ К., 2004.
  5. Энтин М. Л. Международные судебные учреждения. ˗ М., 1984.
  6. Курс международного права в 7-ми томах. Т.3. – М., 1990.
  7. Клименко Б. М. Мирное решение территориальных споров. ˗ М., 1982.
  8. Кожевников Ф. И. Международный Суд ООН. ˗ М., 1971.
  9. Ладыженский А. М. Мирные средства разрешения споров между государствами. ˗ М., 1962.
  10. Лазарев С. Л. Международный арбитраж. ˗ М., 1991.
  11. Левин Д. Б. Принцип мирного разрешения международных споров.˗ М., 1977.
  12. Лукашук И. И. Международное право. Общая часть : учебник. ˗ М., 2001.
  13. Міжнародне право: навч. посібник./ За ред. М. В. Буроменського.˗ К., 2006.
  14. Шинкарецкая Г. Г. Международная судебная процедура. ˗ М., 1992.
  15. Пушмин Э. А. Мирное разрешение международных споров (международно-правовые вопросы). ˗ М., 1974.
  16. Шатуновский С. В. Развитие средств и методов мирного урегулирования споров // Московский журнал международного права. ˗ 1996. ˗ № 1. ˗ С. 198-204.

Заняття 10 -11. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ

  1. Поняття та значення міжнародного договору. Кодифікація і прогресивний розвиток права міжнародних договорів. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969р.
  2. Стадії укладення міжнародного договору. Набуття чинності міжнародного договору.
  3. Чинність і нечинність міжнародного договору. Підстави нечинності. Дія міжнародного договору ( в часі, просторі, щодо третіх осіб).
  4. Застереження до міжнародного договору.

Частина 2

  1. Депозитарій міжнародного договору.Реєстрація міжнародного логовору та її значення.
  2. Порядок виконання міжнародного договору.
  3. Припинення дії міжнародних договорів.
  4. Правонаступництво стосовно міжнародних договорів.

Контрольні запитання:

  1. Назвіть види міжнародних договорів України.
  2. Яка правова природа договорів про спіпробітництво, укладених місцевими (регіональними) органами влади суміжних держав?
  3. Перелічіть та розкрийте зміст назв міжнародних договорів.
  4. Назвіть форми вираження згоди на обов’язковість міжнародного договору.
  5. Які міжнародні договори України підлягають ратифікації?
  6. У чому полягає вплив війни на міжнародні договори?
  7. Дайте визначення наступних термінів, що стосуються міжнародних договорів: парафування; ратифікація; застереження; пролонгація; новація; анулювання; денонсація.

Міжнародні акти та інші документи:

Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р.
  1. Віденська конвенція про право міжнародних договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 р.
  2. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН "Реєстрація і опублікування договорів і міжнародних угод" 1946 р.
  3. Конституція України. – К.: Преса України, 1997.
  4. Закон України “Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. - № 50. - Ст. 540.
  5. Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, ратифікована Законом N 237/94-ВР від 10.11.94 // Відомості Верховної Ради. – 1994. - № 46. - Ст. 415.
  6. Сайт представництва України при Європейському Союзі: http://www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu/ua/569.htm.
  1. Рекомендована література:
  2. Дружков М. П. Заключение многосторонних договоров в рамкахи под. эгидоймеждународных организаций.. –М. ,1986.
  3. Евинтов В. И. Многосторонние договоры и современном международном праве. - К., 1979.
  4. Евинтов В. И. Многоязычные договоры в современном правею— К., 1981.
  5. Жарский А. В. Оговорки к международным договорам в сийской доктрине и практике //Журнал российского права. — 2000. — № 9. С. 81 91.
  6. Захарова II. В. Выполнение обязательств, вытекающи международного договора. — М., 1987.
  7. Каламкарян Р. А. Фактор времени в праве международ договоров — М., 1989.
  8. Коробова М. А. Расширение сферы действия норм общего многоостороннего договора. — М., 1983.
  9. Лукашук И. И. Современное право международных догово в 2 т. — М., 2006.
  10. Мельник А. Я. Правонаступництво України щодо міжнародних договорів СРСР. — К., 2005.
  11. Мережко О. О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики : монографія / О. О. Мережко. — К., 2002.
  12. Суворова В.Я. Обеспечение реализации договорных норм международного права //Советское государство и право.-1991.№9.
  13. Талалаев А.Н. Право международных договоров: действие и применение договоров. – М., 1985.
  14. Талалаев А.Н. Право международных договоров: договоры с участием международных организаций. – М., 1989.
  15. Талалаев А.Н. Право международных договоров: общие вопросы. – М., 1980.
  16. Шатров В.П., Шилтах В.Х. Неправомерные договора и международное право.-М.- Изд-во УДН, 1986.
  17. Шепель А. Застереження до міжнародних договорів (Практика України). // Право України, -1997.- №10.

Заняття 12. ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН

  1. Поняття та система права зовнішніх зносин.
  2. Дипломатичне право
  3. Консульське право
  4. Дипломатичне право міжнародних організацій.
  5. Право спеціальних місій.
Контрольні запитання:
  1. Перерахуйте функції дипломатичних представництв.
  2. Які дипломатичні ранги визначені законодавством України?
  3. Визначте відмінності дипломатичних і консульських привілеїв та імунітетів.
  4. Якими є основні завдання консульських установ?
  5. Які функції спеціальних місій?
  6. В чому полягає консульська легалізація?
  7. Охарактеризуйте зміст наступних термінів: дуаєн, дипломатичний корпус, агреман, вірча грамота, консульський патент, екзекватура.

Міжнародні акти та інші документи:

  1. Конституція України від 28 червня 1996р.
  2. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18.04.1961 р.
  3. Віденська конвенція про консульські зносини і факультативні протоколи від 24.04.1963 р.
  4. Конвенція про спеціальні місії від 8.12.1969 р.
  5. Віденська конвенція про представництво держав в їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру від 14.03.1975 р.
  6. Конвенція про привілеї та імунітети ООН від 13.02.1946 р.
  7. Закон України “Про дипломатичну службу” від 20. 09. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 5. – Ст. 29.
  8. Закон України “Про дипломатичні ранги України” від 28. 11. 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 4. – Ст. 30.
  9. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. – Затверджене Указом Президента України від 10.06. 93 р.
  10. Консульський Статут України, затверджений Указом Президента України від 2 квітня 1994 р.

Рекомендована література:

  1. Репецький В. М. Дипломатичне і консульське право: Підручник. – Львів: ВАТ “Бібльос”, 2002. – 352 с.
  2. Сардачук П. Д., Кулик О. П. Дипломатичне представництво: організація і форми роботи: Навч. посібник. – К.: Україна, 2001. – 176 с.
  3. Гуменюк Б. І., Щерба О. В. Сучасна дипломатична служба: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 255 с.
  4. Гуменюк Б. І. Основи консульської служби. – К., 1998.
  5. Блищенко И.П. Дипломатическое право. –М., 1990.
  6. Петренко Р.И. Основы консульского права. – М., 1986.
  7. Сандровський К.К. Право внешних сношений. – К., 1986.
  8. Сандровский К. К. Спеціальні дипломатичні місії. – К., 1977.
  9. Селянинов О. П. Тетради по истории дипломатической службы государств (Возникновение и развитие). – М., 1995.
  10. Павлиш С. Форми сприяння консула у випадку арешту або затримання українських суден та моряків // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 12. - С. 90-94.
  11. Чеченко І. Поняття конституційно-правового механізму зовнішніх відносин держави // Право України. - 2004. - № 5. С. 163-167.

Заняття 13. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

  1. Юридична природа міжнародної організації. Особливий характер міжнародної правосуб’єктності . Функції міжнародної організації.
  2. Привілеї та імунітети міжнародної організації.
  3. Правова природа актів міжнародної організації та порядок їх прийняття.
  4. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
  5. Загальна характеристика ООН. (Мета і принципи.Система органів. Механізм прийняття та реалізації рішень.)

Контрольні питання:

  1. Які Ви знаєте способи створення міжнародних організацій?
  2. Які відмінності міжнародних міжурядових організацій і міжнародних неурядових організацій?
  3. Визначте систему спеціалізованих установ ООН.
  4. Назвіть органи Ради Європи.
  5. Які Ви знаєте неєвропейські регіональні міжнародні організації?
  6. Який порядок прийняття рішень в Раді Безпеки ООН?

Міжнародні акти та інші документи:

  1. Статут ООН
  2. Статут Ради Європи від 5.05.1949р.
  3. Статут Співдружності Незалежних Держав від 22.01.1993 р.

Рекомендована література:

  1. Кривчикова Э.С. Основы теории права международных организаций. – М., 1979.
  2. Циганкова Т. М., Гордеєва Т. Ф. Міжнародні організації: Навч. посібник. – Вид. 2-е, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 240 с.
  3. Моисеев Е.Г. Правовой статус СНГ. – М., 1995.
  4. Моравецкий В. Функции международной организации. – М., 1976.
  5. Морозов Г.И. Международные организации: некоторые вопросы теории.– М., 1986.
  6. Топорнин Б.Н. Европейские сообщества: право и институты. – М., 1992.
  7. Чиж І. С. Україна в Раді Європи. - К.: Парламентське вид-во, 2001. – 384 с.
  8. Збірка договорів Ради Європи: Українська версія / Відпов. За вип. Вишневський С. М. – К.: Парламентське вид-во, 2000. – 654 с.
  9. Мармазов В. Є., Піляєв І. С. Рада Європи: політико-правовий механізм інтеграції. – К. – 2002.
  10. Литвин В. Співробітництво України з міжнародними організаціями // Віче. – 2000. - № 12. – С. 59-63.
  11. Черешнюк В. Україна – ЄС: проблеми співробітництва та шляхи їх вирішення // Право України. – 2004. - № 2. – С. 137-140.
  12. Шкуратенко О. Співпраця України у міжнародній системі спеціалізованих установ ООН // Право України. - 2004. - № 10. - С. 132.
  13. Договори Ради Європи: Стислий виклад. - К.: Право, 2000. – 80 с.
  14. Збірка договорів Ради Європи. - К.: Парлам. вид-во, 2002.
  15. Акти Європейського права: короткий довідник / За заг. ред. В.М. Литвина. - К.: НОРМА, 2002. – 720 с.
  16. Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Рада Європи: політико-правовий механізм інтеграції: Навчальний посібник. Ред. Ю.С. Шемшученко. - К.: Юридична книга, 2000. - 472 с.
  17. Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С. Право Європейського Союзу: Підручник для вищих навчальних закладів / Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С.; Ред. В.Ф. Опришко. - К.: КНЕУ, 2002. – 460 с. - Бібліогр.: с. 173.
  18. Топорнин Б.Н. Европейское право: Учебник/ Б.Н. Топорнин. - М.: Юристь, 1998. – 456 с.
  19. Короп М. Співробітництво з НАТО: правові аспекти // Юридичний вісник України. - 2003. - № 42. - 18-24 жовтня. - С. 7.

Заняття 14. МІЖНАРОДНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО

1. Поняття і головні риси міжнародного морського права

2. Морські простори, що знаходяться під суверенітетом та юрисдикцією прибережної держави:

2.1 Внутрішні морські води, територіальне море та прилегла зона.

2.2 Виключна економічна зона та континентальний шельф.

3. Міжнародно-правовий режим відкритого моря. Міжнародний район морського дна

4. Міжнародні протоки і канали

5.Міжнародний інституційний механізм у галузі мореплавства й експлуатації морських просторів Світового океану.

Контрольні запитання:
  1. Дайте класифікацію морських просторів.
  2. Чим відрізняється правовий режим територіального моря від режиму внутрішніх морських вод?
  3. Що таке прилегла зона, чи передбачена вона законодавством України?
  4. Визначте поняття і просторові межі континентального шельфу.
  5. Що таке міжнародний район морського дна?
  6. Як визначається правовий режим міжнародних приток?
  7. Який правовий режим міжнародних морських каналів?
  8. Які Ви знаєте міжнародні морські організації?
Міжнародні акти та інші документи:
  1. Конвенція про режим проток 1936 р. // Действующее международное право / Сост. Ю.М. Колосов и Э. С. Кривчикова: – Т. 3. – М., 1997.
  2. Конвенція про територіальне море і прилеглу зону 1958 р. // Ведомости ВС СССР. – 1964. – №43.
  3. Конвенція про відкрите море 1958р. // Ведомости ВС СССР. – 1962. – №46.
  4. Конвенція про континентальний шельф 1958 р. // Ведомости ВС СССР. – 1964. – № 28.
  5. Конвенція ООН по морському праву 1982 р. // Международное публичное право. Сборник документов. Том 2.- М.: Изд-ство БЕК, 1996. – С. 242-319.
  6. Конвенція про Міжнародну морську організацію 1948 р. // Международное публичное право. Сборник документов. Том 1.- М.: Изд-ство БЕК, 1996. – С. 262-279.
  7. Закон України “Про виключну (морську) економічну зону України”. – Закони України. Том 8. – К., 1995.

Рекомендована література:

  1. Василенко В. А. и др. Международное морское право. – К., 1988.
  2. Молодцов С.В. Международное морское право. – М., 1987.
  3. Словарь международного морского права. – М., 1985.
  4. Яковлев И. И. Международный орган по морскому дну. – М., 1986.
  5. Авраменко И. М. Международное морское право.: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону, 2001. – 448 с.
  6. Анцелевич Г.А. Международное морское право -К.: Учебник Слово, 2003. – 400 с.
  7. Анцелевич Г.А. Международное морское торговое право: Учебник. - К.: Слово, 2003. – 560 с.
  8. Василянко В.А. и др. Международное морское право. - К., 1988.
  9. Короткий Т.Р. Международно-правовая охрана морской среды от загрязнения с судов. - Одесса, 2002.
  10. Молодцов С.В. Международное морское право. - М., 1984.
  11. Сперанская Л.В. Международно-правовая ответственность государств за загрязнение Мирового океана. - М., 1984.
  12. Алешин О., Мищенко И. Правовое регулирование ареста судов // Юридическая практика. - 2004. - 20 июля. - С. 18-19.
  13. Іващенко В. Проблеми правового регулювання боротьби з піратством // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 2. - С. 85-87.
  14. Шемякін О., Благодельський С. Імплементація міжнародних норм і стандартів у сфері використання Світового океану: деякі сучасні проблеми // Право України. - 2004. - № 4. - С. 142. - 145.

Заняття 15. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ПРАВ ЛЮДИНИ

  1. Становлення системи міжнародного захисту прав людини
  2. Поняття та зміст міжнародно-правового захисту прав людини
  3. Кодифікація міжнародного права прав людини
  4. Класифікація основних прав і свобод людини
  5. Механізми міжнародного контролю в сфері забезпечення прав і свобод людини

Контрольні питання:

  1. Які Ви знаєте погляди на визначення міжнародного гуманітарного права?
  2. Визначте основні функції міжнародного гуманітарного права.
  3. Що таке дипломатичний захист?
  4. Що таке політичний притулок і які його види?
  5. Чим відрізняється інститут притулку від інституту біженців?

Міжнародні акти та інші документи:

  1. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 р.
  2. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.1984р. .
  3. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації
  4. Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 р.
  5. Міжнародна конвенція про захист прав всіх трудящих-мігрантів і членів їх сімей 1990 р.
  6. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин 1992 р.
  7. Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950 р.

Рекомендована література:

  1. Гомьен Д. и др. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика. — М., 1998.
  2. Губин В. Ф. Расовая дискриминация: реакционная сущность и международная противоправность. — М., 1979.
  3. Дмитриева Г. К. Международная защита прав женщин. — К., 1985.
  4. Карташкин В. А. Международная защита прав человека. — М., 1976.
  5. Карташкин В. А. Права человека в международном и внутригосударственном праве. — М., 1985.
  6. Кутафин О. Е. Российское гражданство. — М., 2003.
  7. Лищина И.Ю. Международное механизмы защиты прав человека. - Харьков: Фолио, 2001.
  8. Матвеева Т.Д. Международные и национальные институты и механизмы защиты прав человека. — М., 1995.
  9. 9. Мовчан А. П. Права человека и международные отношения. — М., 1982.
  10. Мюллерсон Р. А. Права человека: идеи, нормы, реальность. — М., 1991.
  11. Островский Я. А. ООН и права человека / Я. А. Островский. — М., 1968.
  12. Пастухова Л. В. Європейський механізм забезпечення прав людини. — Сімферополь, 2009.
  13. Права человека: проблемы и перспективы. — М., 1990.
  14. Тиунов О. И. Мслсдународное гуманитарное право. — М., 1999.
  15. Черниченко С. В. Личность и международное право. — М., 1974.
  16. Энтин М.Л. Международные гарантии прав человека: опыт Совета Европы. — М., 1997.

Заняття 16. МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО

  1. Поняття і правові наслідки початку збройного конфлікту.
  2. Методи і засоби ведення воєнних дій.
  3. Захист жертв війни.
  4. Режим воєнної окупації.
  5. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права.
  6. Міжнародний рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

Контрольні питання:

  1. Які правові наслідки початку війни?
  2. Які права і обов’язки нейтральних держав?
  3. Хто є жертвами війни?
  4. Який правовий статус цивільного населення?
  5. Який правовий режим воєнної окупації?
  6. Хто є комбатантами?
  7. Розкрийте засади правового статусу цивільного населення.
  8. Який правовий статус цивільних об’єктів під час збройного конфлікту?
  9. Чи застосовується міжнародне гуманітарне право в конфліктах неміжнародного характеру?

Міжнародні акти та інші документи:

  1. Конвенція про покращання долі поранених і хворих в діючих арміях від 12.08.1949 р..
  2. Конвенція про покращання долі поранених і хворих осіб, які зазнали аварії корабля, з складу збройних сил на морі від 12.08.1949 р.
  3. Конвенція про ставлення до військовополонених від 12.08.1949 р. 4. Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 р.
  4. Додатковий протокол №1 до Женевських конвенцій від 12.08.1949 р., щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів
  5. Додатковий протокол № 2 до Женевських конвенцій від 12.08.1949 р. щодо захисту жертв конфліктів міжнародного характеру
  6. Конвенція про закони і звичаї сухопутної війни 1907р.
  7. Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людяності 1968р.
  8. Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців, 1989р.
  9. Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних чи інших подібних газів 1925р.
  10. Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та її знищення 1993 р.
  11. Кримінальний кодекс України.

Рекомендована література:

  1. Арцибасов И.Н., Егоров С.А. Вооруженный конфликт: право, политика, дипломатия. – М., 1989.
  2. Дмитриев А.И. Становление международного гуманитарного права. – К., 1998.
  3. Полторак А.И., Савинский Л.И. Вооруженные конфликты и международное право. – М., 1971.
  4. Тиунов О. И. Международное гуманитарное право. – М., 1999.
  5. Фуркало В. В. Международная защита гражданского населения в условиях вооруженных конфликтов. – К., 1986.
  6. Международное гуманитарное право в документах. – М., 1996.
  7. Гассер Х.П. Международное гуманитарное право. - М., 1995.
  8. Международное гуманитарное право / Калугин В.Ю., Павлова Л.В., Фисенко И.В. - Минск, 1999.
  9. Калугин В.Ю. Курс международного гуманитарного права. - Минск, 2006.
  10. Репецький В. Лисик В. Міжнародне гуманітарне право .- Київ, 2007.

Заняття 17. МІЖНАРОДНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО

  1. Загальна характеристика міжнародного кримінального права та його місце в системі міжнародного права
  2. Поняття міжнародних злочинів
  3. Міжнародні кримінальні суди і трибунали та їх юрисдикція
  4. Міжнародний організаційно-правовий механізм боротьби зі злочинністю
  5. Екстрадиція у міжнародному кримінальному праві

Контрольні питання:

  1. В чому проявляється особливість міжнародного морського права як галузі сучасного міжнародного права?
  2. Що включає термін „право мирного проходу”?
  3. На які права поширюється юрисдикція прибережної держави у виключній економічній зоні?
  4. Розкрийте зміст та складові принципу свободи відкритого моря?
  5. Назвіть п’ять найбільших міжнародних проток та охарактеризуйте їх міжнародно-правовий режим.
  6. Яка відмінність між міжнародними протоками та каналами?

Міжнародні акти та інші документи:

  1. Конвенция относительно рабства, подписанная в Женеве 25 сентября 1926 г., с изменениями, внесенными протоколом 7 декабря 1953 г.,
  2. Дополнительная конвенция об упразднении рабства, работорговли и институтов и обычаев, сходных с рабством, 7 сентября 1956 г.
  3. Конвенция о неприменимости срока давности к военным преступлениям и преступлениям против человечества, 26 ноября1968 г.
  4. Конвенция о предотвращении и наказании преступлений против лиц, пользующихся международной защитой, в том числедипломатических агентов, 14 декабря 1973 г.
  5. Международная конвенция о борьбе с захватом заложников,17 декабря 1979 г.
  6. Конвенция о физической защите ядерного материала, 3 марта1980 г.
  7. Конвенция против пыток и других жестоких, бесчеловечных или унижающих достоинство видов обращения и наказания,10 декабря 1984 г.
  8. Конвенция о безопасности персонала Организации Объединенных Наций и связанного с ней персонала, 9 декабря 1994 г.
  9. Конвенция о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ, 19 декабря 1988 г.
  10. Декларация о мерах по ликвидации международного терроризма, 9 декабря 1994 г.
  11. Европейская конвенция по борьбе с терроризмом, 27 января 1977 г.
  12. Устав Международной организации уголовной полиции (Интерпола), 13 июня 1956 г.
  13. Європейська конвенція про взаємну допомогу в кримінальних справах 1959 року
  14. Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 р.
  15. Статут Міжнародного кримінального суду 1998 р.

Рекомендована література:

  1. Блищенко И.П.,Фисенко И.В.Международный уголовный суд. - М.,1994.
  2. Бородин С.В., Ляхов Е.Г. Международное сотрудничество в боротьбе с уголовной преступностью. – М.: 1983.
  3. Васильев Ю.Г. Институт выдачи преступников ( экстрадиции) как отдельный институт права. // Государство и право. – 2003. -№3.- с. 67- 78.
  4. Галенская Л.Н. Правовые проблемы сотрудничества государств в борьбе с преступностью. – Л.: Изд-во Ленингр. Ун-та,1978. – 86 с..
  5. Зелинская Н.А. Политические преступления в системе международной преступности.- Одесса,2003.- 400 с.
  6. Зібрання міжнародних конвенцій про взаємну правову допомогу у цивільних і кримінальних справах. - Х.:Эспада,2001.
  7. Іваненко В.О. Міжнародні питання боротьби з тероризмом.// Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006. -№2.- с.68 - 75.
  8. Карпец И.И. Преступления Международного характера. М.: Юрид. литература, 1979.
  9. Курс международного права в 7-ми томах. - Т.6. М.: 1992. – с.185 – 217.
  10. Максименко В. Україна – суб’єкт правової допомоги зарубіжним державам у кримінальних справах.// Право України.- 1998.-№9.
  11. Милинчук В.В. Институт взаимной правовой помощи по уголовным делам. – М.: Юрлитинформ, 2001.
  12. Панов В.П. Сотрудничество государств в борьбе с уголовными международными преступлениями.- М., 1993.
  13. Панов В.П. Международное уголовное право.- М.1997.
  14. Панов В.П. Сотрудничество государств в борьбе с уголовными международными преступлениями.- М., 1993.
  15. Панов В.П. Международное уголовное право.- М.1997.

Критерії виставляння оцінок

Основна навчальна література

Лекційні матеріали