Львівський національний університет ім. Івана Франка
Українською
In English
На домашню
Написати листа
Фотогалерея
Вхід / Реєстрація
Онлайн-відомість
ВТ 18/06/2013 Новини
2013-01-09 12:19:28, Факультет :: 11 січня 2013 р. - Зустріч з директором Інституту міжнародних відносин Варшавського університету Проф. Е. Галіжаком ||| 2012-09-27 10:54:03, Факультет :: 12 жовтня 2012 - Урочиста Академія з нагоди 20-річчя факультету міжнародних відносин та Міжнародна наукова конференція ||| 2011-09-08 19:57:12, Факультет :: 22 вересня - Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми міжнародних відносин» ||| 2011-03-31 17:06:15, Факультет :: Студентка факультету міжнародних відносин посіла перше місце на олімпіадi у Донецьку ||| 2011-01-14 14:12:58, Факультет :: У Львівському національному університеті імені Івана Франка розпочинається ювілейний рік ||| 2010-10-12 10:08:49, Факультет :: Маркіян Зиновійович Мальський - Заслужений Професор ЛНУ імені Івана Франка. ||| 2010-10-06 11:30:37, Факультет :: Зустріч з послом США в Україні ДЖОНОМ ТЕФФТОМ ||| 2010-09-27 12:46:47, Факультет :: Зустріч-презентація нового аналітичного дослідження Світового банку „Меморандуму з економічного розвитку України” ||| 2010-07-01 19:52:01, Факультет :: Декан факультету міжнародних відносин став Надзвичайним та Повноважним Послом України у Республіці Польща |||

Курс "Міжнародне гуманітарне право"

Читає кафедра: Кафедра міжнародного права
Спеціальності:
Курс читають:

Лисик В. М.

Форма навчання: денна
Читається протягом семестрів: IX
Загальні положенняЗміст лекційЗміст практичнихКритерії оцінюванняЛітератураЛекційні матеріали

Загальні положення щодо вивчення дисципліни

Зміст лекцій

Тема 1: Поняття, джерела та принципи міжнародного гуманітарного права

Поняття міжнародного гуманітарного права. «Право Гааги». «Право Женеви». Місце міжнародного гуманітарного права в системі міжнародного права. Взаємозв’язок міжнародного гуманітарного права і права прав людини. Функції міжнародного гуманітарного права. Виникнення міжнародного гуманітарного права. Розвиток міжнародного гуманітарного права в другій половині XІX століття. Формування «права Женеви». Роль Міжнародного комітету Червоного Хреста в утворенні норм міжнародного гуманітарного права. Гаазькі мирні конференції (1899 – 1907 рр.). Розвиток міжнародного гуманітарного права у XX столітті. Основні принципи міжнародного гуманітарного права і проблема їх кодифікації. Принцип гуманності, принцип пропорційності, принцип заборони дискримінації, принцип проведення різниці між цивільним населенням і комбатантами, цивільними і військовими об’єктами, принцип обмеження воюючих щодо вибору засобів збройної боротьби, принцип захисту довкілля, принцип недоторканності некомбатантів, принцип відповідальності за порушення норм і принципів міжнародного гуманітарного права. Джерела міжнародного гуманітарного права. Кодифікація міжнародного гуманітарного права у XX столітті. Участь держав у міжнародних договорах з міжнародного гуманітарного права. Міжнародний звичай як джерело міжнародного гуманітарного права. Застереження Мартенса. Сучасні проблеми міжнародного гуманітарного права.

Тема 2: Основні категорії та сфера дії міжнародного гуманітарного права(2 години)

Поняття війни та збройних конфліктів. Види збройних конфліктів. Внутрішні безладдя й обстановка внутрішньої напруженості та їхня відмінність від збройних конфліктів. Застосування норм міжнародного гуманітарного права до різних видів збройних конфліктів. Концепція гуманітарної інтервенції у доктрині міжнародного права. Поняття та види гуманітарної інтервенції. Збройні конфлікти неміжнародного характеру. Застосування загальних принципів міжнародного гуманітарного права під час збройних конфліктів неміжнародного характеру. Застосування статті 3 Женевських конвенцій та ІІ Додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року до збройних конфліктів неміжнародного характеру. Суб’єктна сфера дії норм міжнародного гуманітарного права. Застосування міжнародного гуманітарного права державами, міжнародними організаціями, національно-визвольними рухами. Обов’язок держав дотримуватися і забезпечувати дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Застосування міжнародного гуманітарного права протиборчими сторонами в збройному конфлікті неміжнародного характеру. Правові наслідки початку збройного конфлікту міжнародного характеру. Застосування міжнародного гуманітарного права в часі. Вплив стану війни на дію міжнародних договорів. Заборона денонсації договорів з міжнародного гуманітарного права під час війни. Цілі війни. Населення під час війни. Нейтралітет під час війни. Припинення воєнних дій та його відмінність від припинення стану війни. Загальне і часткове перемир’я. Капітуляція. Закінчення війни та її правові наслідки. Просторова сфера дії норм міжнародного гуманітарного права. Театр війни і театр воєнних дій. Правовий статус учасників збройних конфліктів. Поняття та категорії комбатантів. Права та обов’язки комбатантів. Відмінності комбатантів від цивільного населення. Некомбатанти. Шпигуни. Військові розвідники. Добровольці. Найманці. Парламентери. Поняття жертв війни та осіб, яких захищають. Інститут Держав-покровительок.

Тема 3: Міжнародно-правова заборона недозволених засобів і методів ведення воєнних дій(2 години)

Поняття засобів та методів ведення воєнних дій. Поняття заборонених засобів і методів ведення бойових дій. Загальне правило (ст. 35 I Додаткового протоколу 1977 р.). Принципи заборони засобів і методів ведення війни. Заборона зброї масового знищення. Заборона ядерної зброї. Заборона хімічної та бактеріологічної зброї. Заборона звичайної зброї, яка завдає надмірних ушкоджень або має невибіркову дію. Заборона протипіхотних мін. Заборона ворожого впливу на навколишнє середовище. Заборонені методи ведення воєнних дій. Заборона віроломних методів ведення війни. Різниця між віроломством і воєнними хитрощами. Заборона нападу на цивільне населення. Заборона невиборчих нападів. Заборона нападу на зони, створювані для захисту жертв війни. Уживання заходів обережності при нападах. Заборона окремих дій щодо цивільного населення: терор, голод, мародерство, грабіж, узяття заручників, примус служити в армії ворога, депортація.

Тема 4: Міжнародно-правове регулювання ведення збройних конфліктів (2 години)

Цивільні та військові об’єкти. Принцип обмеження за об’єктами. Визначення цивільних і військових об’єктів у Додаткових протоколах 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року. Ознаки військових об’єктів. Заборона нападу на цивільні об’єкти. Заборона використання цивільного населення для захисту військових об’єктів. Міжнародно-правовий захист культурних цінностей під час збройного конфлікту. Класифікація культурних цінностей, їхні характерні ознаки. Загальний і спеціальний рівні захисту. Міжнародний реєстр культурних цінностей. Обов’язки воюючих держав щодо охорони культурних цінностей під час збройних конфліктів. Імунітет культурних цінностей від конфіскації або захоплення. Міжнародно-правова регламентація ведення збройної боротьби на морі й у повітряному просторі. Особливості міжнародно-правового регулювання ведення збройного конфлікту на морі. Морська блокада. Особливості регламентації повітряної війни.

Тема 5: Міжнародно-правовий захист жертв війни (4 години)

Визначення правового статусу жертв війни. Правила захисту основних категорій жертв збройних конфліктів. Женевські конвенції 1949 року і Додаткові протоколи 1977 року як основні джерела захисту жертв війни. Вимоги стосовно захисту жертв війни. Заборона вбивств, тортур, руйнувань і терору. Захист поранених та хворих у період збройного конфлікту. Захист поранених, хворих та осіб, що зазнали аварії корабля. Право поранених на захист. Правове становище медичних формувань і установ, медичного і духовного персоналу. Регламентація санітарних перевезень. Створення санітарних зон, зон безпеки, нейтральних зон і коридорів. Правовий статус військовополонених. Поширення статусу військовополонених на членів екіпажів торгівельних суден. Режим воєнного полону. Інтернування військовополонених. Правила розміщення військовополонених у таборах. Умови проживання, харчування, одяг, умови гігієни, медичне обслуговування військовополонених. Трудовий режим військовополонених. Права Держав-покровительок і Міжнародного комітету Червоного Хреста щодо військовополонених. Кримінальні й дисциплінарні покарання щодо військовополонених. Закінчення полону. Звільнення і репатріація військовополонених. Правове становище цивільного населення в період збройних конфліктів. Захист цивільного населення в період збройних конфліктів. Заборона колективних покарань, актів терору, пограбувань, репресалій та захоплення заручників. Створення нейтралізованих зон, призначених для захисту цивільних осіб. Правовий статус інтернованих осіб. Визначення цивільних об’єктів і захист цивільних об’єктів. Цивільні об’єкти, що знаходяться під особливим захистом. Поняття воєнної окупації. Режим воєнної окупації. Захист цивільного населення окупованої території. Коло обов’язків влади окуповуючої держави щодо цивільного населення. Заборона актів насилля щодо окупованого населення. Заборона депортації цивільного населення з окупованої території на територію окуповуючої або будь-якої іншої держави.

Тема 6: Роль Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця у становленні й реалізації норм міжнародного гуманітарного права (2 години)

Виникнення та діяльність Міжнародного комітету Червоного Хреста. Історія створення Міжнародного комітету Червоного Хреста. Правові основи діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста. Структура Міжнародного комітету Червоного Хреста: Асамблея, Рада Асамблеї, Президент і його заступники, Директорат, Контрольний орган. Основні напрями діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста. Структура і завдання Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Статут Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Статутні органи Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця: Міжнародна конференція Червоного Хреста і Червоного Півмісяця; Рада делегатів Червоного Хреста і Червоного Півмісяця; Постійна комісія Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Склад органів, функції, процедура. Правове становище Міжнародної федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Національні товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Умови визнання Національних товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Правовий статус і функції Українського товариства Червоного Хреста. Основоположні принципи Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Виникнення емблем Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Лева і Сонця та Червоного Кристала. Функції емблем Червоного Хреста, Червоного Півмісяця та Червоного Кристала. Захист від зловживань емблемами Червоного Хреста, Червоного Півмісяця та Червоного Кристала. Використання емблеми як захисного знака. Використання емблеми як відмітного знака. Контроль за використанням емблем. Відповідальність за незаконне використання емблем.

Тема 7:Імплементація міжнародного гуманітарного права (2 години)

Поняття імплементації міжнародного гуманітарного права. Міжнародний і внутрішньодержавний механізм імплементації міжнародного гуманітарного права. Заходи, що вживаються в мирний час й у воєнний час. Контроль за додержанням міжнародного гуманітарного права. Контрольна діяльність представників сторін, Міжнародної комісії з установлення фактів, Держав-покровительок, Міжнародного комітету Червоного Хреста. Імплементація міжнародного гуманітарного права на міжнародному рівні. Колективний характер основних засобів здійснення міжнародного права на міждержавному рівні. Право держав вимагати пояснень з приводу порушень конвенційних норм гуманітарного характеру. Механізм імплементації на міжнародному рівні. Засоби забезпечення реалізації міжнародного гуманітарного права на міжнародному рівні. Імплементація міжнародного гуманітарного права на внутрішньодержавному рівні. Зміст механізму імплементації норм міжнародного гуманітарного права на внутрішньодержавному рівні. Обов'язок держав ввести в дію кримінальне законодавство, призначене для покарання осіб, винних у скоєні серйозних порушень міжнародного гуманітарного права. Імплементація норм міжнародного гуманітарного права в законодавстві України.

Тема 8: Відповідальність за порушення міжнародного гуманітарного права (2 години)

Поняття порушень, серйозних порушень і злочинів у міжнародному гуманітарному праві. Міжнародно-правова відповідальність держав за порушення норм міжнародного гуманітарного права. Відповідальність індивідів за порушення міжнародного гуманітарного права. Система кримінального переслідування за скоєння серйозних порушень міжнародного гуманітарного права. Міжнародний і національний рівні переслідування за скоєння міжнародних правопорушень. Створення, правові основи діяльності кримінальних трибуналів ad hoc. Статути Нюрнберзького і То­кійського міжнародних військових трибуналів. Заснування Міжнародного трибуналу для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, що були вчинені на території колишньої Югославії та Міжнародного кримінального трибуналу для судового переслідування осіб, відповідальних за геноцид та інші серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, вчинені на території Руанди, і громадян Руанди, відповідальних за геноцид і інші подібні порушення, вчинені на території сусідніх держав. Створення і компетенція Міжнародного кримінального суду.

Зміст практичних і семінарських занять

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ДЖЕРЕЛА ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА (2 год.)

Питання до семінарського заняття

  1. Поняття та особливості міжнародного гуманітарного права.
  2. Місце міжнародного гуманітарного права в системі міжнародного права.
  3. Взаємозв’язок міжнародного гуманітарного права і міжнародного пра¬ва прав людини.
  4. Функції міжнародного гуманітарного права.
  5. Відмінність між «правом Гааги» та «правом Жене¬ви».
  6. Виникнення і розвиток міжнародного гуманітарного права.
  7. Формування «права Женеви».
  8. Роль А. Дюнана в розвитку міжнародного гуманітарного права.
  9. Роль Ф.Ф. Мартенса в розвитку міжнародного гуманітарного права.
  10. Розвиток міжнародного гуманітарного права в другій половині XІX століття.
  11. Гаазькі мирні конференції (1899 – 1907 рр.).
  12. Основні принципи міжнародного гуманітарно¬го права.
  13. Різні підходи до визначення принципів міжнародного гуманітарного права у вітчизняній і зарубіжній доктрині міжнародного права.
  14. Зміст основних принципів міжнародного гуманітарно¬го права.
  15. Міжнародний звичай як джерело міжнародного гуманітарного права.
  16. Застереження Мартенса.
  17. Джерела міжнародного гуманітарного права.
  18. Кодифікація міжнародного гуманітарного права у XX столітті.
  19. Класифікація договорів у міжнародному гуманітарному праві за хронологією.
  20. Класифікація договорів у міжнародному гуманітарному праві за предметом регулювання.

Основна література:

  1. Гассен, Ханс Петер. Международное гуманитарное право / МККК. – М., 1995.
  2. Котляров, И.И. Международное гуманитарное право. – М.: Юрлитинформ, 2003.
  3. Пикте, Ж. Становление международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста. – 1994. – № 1. – С. 13–20.
  4. Пикте, Ж. Развитие и принципы международного гуманитарного права / МККК. – М., 1998.
  5. Репецький В.,Лисик В. Міжнародне гуманітарне право. - К., 2007.
  6. Давид, Э. Принципы вооруженных конфликтов / МККК. – М., 2000.

Додаткова література:

  1. Бори, Ф. Возникновение и развитие международного гума¬нитарного права / МККК. – Женева, 1994.
  2. Буасье, А. Первые годы Красного Креста. – М., 1994.
  3. Гіждіван, Л. Взаємодія міжнародного права прав людини і міжнародного гуманітарного права у сфері покарання злочинців // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4. – С. 110–113.
  4. Гассер, Х.-П. Добиться принятия государствами гуманитарных договоров // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 18. – С. 615–624.
  5. Дмитриев, А.И. Становление международного гуманитарно¬го права (XIX в. – нач. XX в.). – К., 1998.
  6. Дюнан, А. Воспоминание о битве при Сольферино / МККК. – М., 2001.
  7. Дяченко, В.І. Міжнародне гуманітарне право: філософсько-правова доктрина регулювання збройних конфліктів. Ч. І. Історія становлення / В.І. Дяченко, М.В. Цюрупа, П.В. Шумський; пер. В.П. Андрущенко. – К.: Сфера, 1999.
  8. Егоров, С.А. Вооруженные конфликты и международное право. – М., 2003.
  9. Ігнатенко, Г. Міжнародне гуманітарне право: сучасне розуміння, правові критерії, механізм реалізації // Укр. часопис прав людини. – 1996. – № 3-4. – Ст. 5-29.
  10. Козирник, Р. Протоколы 1977 г. – важный этап развития международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 18. – С. 564–590.
  11. Нысанбекова, Л. Применение МГП в современных вооруженных конфликтах: вызовы нашего времени // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 109–115.
  12. Нюрнбергский процесс и современность. – М.: Ин-т гос. и права АН СССР, 1986.
  13. Саккетти, А.Л. Гуго Гроций и его трактат «О праве войны и мира» // Гроций, Гуго. О праве войны и мира. – М.: Ладомир, 1994.
  14. Стародубцев, Г.С. Вклад Ф.Ф. Мартенса в кодификацию международных правил, применяемых в вооруженных конфликтах // Сов. гос. и право. – 1988. – № 7. – С. 107-110.
  15. Репецький, В. Значення застереження Мартенса в міжнародному гуманітарному праві // Вісн. Львів. ун-ту. Серія “Міжнародні відносини”. – 2004. – Вип. 14. – С. 129–134.
  16. Репецький, В. Актуальні проблеми міжнародного гуманітарного права // Вісн. Львів. ун-ту. Серія “Міжнародні відносини”. – 2005. – Вип. 15. – С. 169–173.
  17. Черкес, М.Е. Международное право после 11 сентября 2001 года // Международное право после 11 сентября 2001 года: сб. науч. ст. / под. ред. М.Ф. Орзиха, М.Е. Черкеса. – О. : Фенікс, 2004. – (Б-ка журн. “Юридический вестник”).
  18. Швайцер, Б. Моральные дилеммы гуманитарной деятельности в эпоху “гуманитарных” интервенций // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – № 853. – С. 113–134.
  19. Ярмаки, В.Х. Принципы международного гуманитарного права // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. – О.: Астропринт, 2001. – Вип. 10–11. – C. 66–72.
  20. Ярмакі, В.Х. Роль Женевського та Гаазького права у становленні сучасного міжнародного гуманітарного права // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 2002. – № 1. – С. 190–193.

ТЕМА 2. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА (2 год.)

Питання до семінарського заняття

  1. Поняття та ознаки збройного конфлікту.
  2. Види збройних конфліктів.
  3. Поняття «збройний конфлікт міжнародного харак¬теру».
  4. Поняття «збройний конфлікт неміжнародного харак¬теру».
  5. Відмінності між збройними конфліктами неміжнародного харак¬теру та внутрішніми безладдями й обстановкою внутрішньої напруженості.
  6. Поняття та види гуманітарної інтервенції.
  7. Відмінності між збройними конфліктами міжнародного та неміжнародного характеру.
  8. Застосування норм міжнародного гуманітарного права до різних видів збройних конфліктів.
  9. Застосування міжнародного гуманітарного права протиборчими сторонами в збройному конфлікті неміжна¬родного характеру.
  10. Застосування загальних принципів міжнарод¬ного гуманітарного права під час збройних конфліктів неміжнародного характеру. Засто¬сування статті 3 Женев¬ських конвенцій та ІІ Додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року до збройних конфліктів неміжнародного характеру.
  11. Суб’єктна сфера дії норм міжнародного гуманітарного права.
  12. Правові наслідки початку збройного конфлікту міжнародного характеру.
  13. Застосування міжнародного гуманітарного права в часі.
  14. Вплив стану війни на дію міжнародних договорів. Заборона денонсації договорів з міжнародного гуманітарного права під час війни.
  15. Населення під час війни. Правовий статус іноземців на території держа¬ви, що перебувають у збройному конфлікті.
  16. Нейтралітет під час війни. Обов’язки нейтральної держави під час війни.
  17. Припинення військових дій та його відмінність від припинення стану війни. Загальне і часткове перемир’я.
  18. Закінчення війни та її правові наслідки. Капітуляція.
  19. Правовий статус учасників збройних конфліктів.
  20. Поняття та категорії комбатантів.
  21. Права та обов’язки комбатантів. Відмін¬ності комбатантів від цивільного населення.
  22. Правовий статус некомбатантів.
  23. Найманці. Добровольці.
  24. Шпигуни. Військові розвідники.
  25. Поняття жертв війни та осіб, яких захищають.
  26. Інститут Держав-покровительок.
  27. Просторова сфера дії норм міжнародного гуманітарного права.
  28. Театр війни і театр воєнних дій.

Основна література:

  1. Гассен, Ханс Петер. Международное гуманитарное право / МККК. – М., 1995.
  2. Котляров, И.И. Международное гуманитарное право. – М.: Юрлитинформ, 2003.
  3. Пикте, Ж. Становление международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста. – 1994. – № 1. – С. 13–20.
  4. Пикте, Ж. Развитие и принципы международного гуманитарного права / МККК. – М., 1998.
  5. Репецький В.,Лисик В. Міжнародне гуманітарне право. - К., 2007.
  6. Давид, Э. Принципы вооруженных конфликтов / МККК. – М., 2000.

Додаткова література:

  1. Аби–Сааб, Р. Гуманитарное право и внутренние конфликты. Истоки и эволюция международной регламентации / МККК. – М., 2000.
  2. Алешин, В.В. Понятие и противоправность наемничества // Моск. журн. междунар. права. – 1998. – № 3. – С. 60–73.
  3. Алешин, В.В. Правовое регулирование вооруженных конфликтов немеждународного характера // Моск. журн. междунар. права. – 1998. – № 2.
  4. Баччино–Астрада, А. Права и обязанности медицинского пе¬рсонала в вооруженных конфликтах / МККК. – М., 1995.
  5. Бюньон, Ф. Справедливая война и агрессивная война // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С. 205–233.
  6. Гассер, X.-П. Международно-правовые нормы, применяемые во время военных действий, и некоторые уроки, извлеченные из недавних конфликтов // Моск. журн. междунар. права. – 1994. – № 3. – С. 28–37.
  7. Давид, Э. Принципы вооруженных конфликтов / МККК. – М., 2000.
  8. Кастро, А.Г.Ф. Международно-правовая регламентация внутренних вооруженных конфликтов // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 1.
  9. Котляров, И.И. Деятельность командиров и юридических советников в свете требований международного гуманитарного права // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 4.
  10. Кукушкин, А.В. Действие норм международного права в период вооруженных конфликтов // Гос. и право. – 1994. – № 1 – Ст. 14-35.
  11. Любимов, А.М. Гуманитарная интервенция // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 157–160.
  12. Мелков, Г.М. Гуманитарное вмешательство (международно-правовые аспекты) // Рос. ежегодник междунар. права. – СПб., 2000. – С. 290–298.
  13. Міжнародне право про правила поведінки учасників війсь¬кових дій (комбатантів). – К., 1997.
  14. Момтаз, Джамшид. Минимальные гуманитарные нормы, применяемые во время беспорядков внутри страны и в ситуации внутренней напряженности // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 2. – С. 547–556.
  15. Обер, М. Вопрос о приказах старших войсковых началь¬ников и ответственности командиров. – М., 1994.
  16. Обер, М. Вопрос о приказах старших войсковых начальни¬ков и ответственности командиров в Дополнительном протоколе к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 г. (Протоколе I), относя¬щемся к защите жертв международных военных конфликтов, от 8 июня 1977 г. / МККК. – М., 1997.
  17. Репецький, В. Проблеми нейтралітету на пострадянському просторі: міжнародно-правові аспекти // Вісн. Львів. ун-ту. Серія “Міжнародні відносини”. – 2003. – Вип. 10. – С. 67–72.
  18. Риникер, А. Позиция МККК по вопросу “гуманитарной интервенции” // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2001. – С. 275–281.
  19. Робертс, А. Гуманитарные проблемы и гуманитарные организации как фактор, инициирующий международные военные акции // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2000. – С. 129–159.
  20. Смыслов, Б.А. Гуманитарная интервенция / Б.А. Смыслов, А.Б. Прохоров // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 57–67.
  21. Стюарт, Д.Г. К единому определению вооруженного конфликта в международном гуманитарном праве: анализ интернационализированного вооруженного конфликта // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2003. – С. 129–175.
  22. Тайхерст, Р. Оговорка Мартенса и право вооруженных конфликтов // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 15. – С. 148–158.
  23. Тузмухамедов, Б.Р. Хамдан против Рамсфелда: уроки и параллели // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 129–139.
  24. Ярмакі, В.Х. Історико-правові аспекти виникнення та розвитку інституту нейтралітету в міжнародному гуманітарному праві // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 2005. – № 1. – С. 249–252.

ТЕМА 3. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ЗАБОРОНА НЕДОЗВОЛЕНИХ ЗАСОБІВ І МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ (2 год.)

Питання до семінарського заняття

  1. Поняття засобів та методів ведення воєнних дій.
  2. Поняття заборонених засобів і методів ведення бойових дій. Загальне правило (ст. 35 I Додаткового протоколу 1977 р.).
  3. Принципи заборони засобів і методів ведення війни.
  4. Заборона зброї масового знищення.
  5. Заборона ядерної зброї.
  6. Заборона хімічної зброї.
  7. Заборона бактеріологічної зброї.
  8. Заборона звичайної зброї, яка завдає надмірних пошкоджень або має невибіркову дію.
  9. Заборона протипіхотних мін.
  10. Заборона ворожого впливу на навколишнє середовище.
  11. Заборонені методи ведення воєнних дій.
  12. Заборона віроломних методів ведення війни.
  13. Відмінність між віроломством і воєнними хитрощами.
  14. Заборона нападу на цивільне населення.
  15. Заборона нападу на зони, створювані для захисту жертв війни.
  16. Заборона невиборчих нападів.
  17. Заборона окремих дій щодо цивільного населення: терор, голод, мародерство, грабіж, узяття заручників, примус служити в армії ворога, депортація.
Основна література:
  1. Гассен, Ханс Петер. Международное гуманитарное право / МККК. – М., 1995.
  2. Давид, Э. Принципы вооруженных конфликтов / МККК. – М., 2000.
  3. Кальсховен, Ф. Ограничение методов и средств ведения вой¬ны / МККК. – М., 1994.
  4. Котляров, И.И. Международное гуманитарное право. – М.: Юрлитинформ, 2003.
  5. Репецький В.,Лисик В. Міжнародне гуманітарне право. - К., 2007.

Додаткова література:

  1. Бувье, А. Защита природной среды во время вооруженного конфликта // Защита окружающей среды в международном гуманитарном праве: сб. ст. / МККК. – М., 1995.
  2. Дубик, Н.Н. Вопрос о ядерном оружии в Международном Суде ООН // Моск. журн. междунар. права. – 1997. – № 1. – С. 99-101.
  3. Конференция по рассмотрению Конвенции ООН о запрещении или ограничении применения конкретных видов обычного оружия. Цели, позиция // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 5. – С. 440-445.
  4. Гольдблат, Ю. Конвенция о биологическом оружии: обзор // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 16. – С. 285–304.
  5. Гринвуд, К. Консультативное заключение относительно ядерного оружия и вклад Международного суда в развитие международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14. – С. 80–92.
  6. Давид, Э. Заключение Международного суда: законно ли применение ядерного оружия // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14. – С. 26–42.
  7. Дубик, Н.Н. Вопрос о ядерном оружии в Международном суде ООН // Моск. журн. междунар. права. – 1997. – № 1. – С. 99–101.
  8. Защита окружающей среды в международном гуманитарном праве: сб. ст. – М., 1995.
  9. Кондорелли, Л. Ядерное оружие: сложная проблема для Международного суда. Jura non novit curia? // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14. – С. 10–25.
  10. Консультативное заключение Международного суда относительно законности угрозы ядерным оружием и международное гуманитарное право // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14.
  11. Конференция по рассмотрению Конвенции ООН о запрещении или ограничении применения конкретных видов обычного оружия // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 5. – С. 440–445.
  12. Мазен, С. Международный запрет на противопехотные мины. Предыстория Оттавского договора, его заключение / С. Мазен, П. Херби. // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 23. – С. 823–848.
  13. Маинетти, В. Новые перспективы для защиты культурных ценностей в случае вооруженного конфликта: вступление в силу Второго Протокола к Гаагской конвенции 1954 г. // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. –2004. – С. 33–66.
  14. Никитин, В.А. Юридические аспекты ограничения вооруже¬ний в космическом пространстве // Моск. журн. междунар. права. – 1995. – № 3. – С. 46–69.
  15. Противопехотные мины: за и против: Исследование применения в военных целях и эффективности противопехотных мин / МККК. – М., 2003.
  16. Хлестов, Н. Конференция по рассмотрению действия о запрещении или ограничении обычного оружия 1980 г. // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 5. – С 449–457.
  17. Цибуленко, Є. Зброя об'ємного вибуху у світлі міжнародного гуманітарного права // Право України. – 1998. – № 12. – С. 107–111.
  18. Цибуленко, Є. Оттавська конвенція – інструмент заборони протипіхотних мін // Право України. – 1999. – № 9.
  19. Шенгелия, М.М. Боеприпасы из объединенного урана // Моск. журн. междунар. права. – 2004. – № 1.
  20. Ярмакі, В.Х. Міжнародно-правова регламентація методів ведення воєнних дій // Південноукр. правничий часопис. – 2006. – № 2. – С. 96–99.
ТЕМА 4. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВЕДЕННЯ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ (2 год.) Питання до семінарського заняття 1. Цивільні й військові об’єкти. Принцип обмеження за об’єк¬тами. 2. Визначення цивільних і військових об’єктів у Додаткових протоколах 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року. 3. Ознаки військових об’єктів. 4. Міжнародно-правовий захист культурних цінностей під час збройного конфлікту. 5. Кодифікація норм про захист культурних цінностей під час збройного конфлікту. 6. Класифікація куль¬турних цінностей, їхні характерні ознаки. 7. Загальний захист куль¬турних цінностей. 8. Спеціаль¬ний захисту куль¬турних цінностей. 9. Міжнародний реєстр культурних цінностей. 10. Обов’язки воюючих держав що¬до охорони культурних цінностей під час збройних конфліктів. 11. Імунітет культурних цінностей від конфіскації або захоплення. 12. Міжнародно-правова регламентація ведення збройної боротьби у повітряному просторі. 13. Кодифікація норм ведення збройної боротьби на морі. 14. Особливості міжнародно-правового регулювання ведення збройного конфлікту на морі. 15. Особливості установки підвідних мін. 16. Правила дій підвідних човнів. 17. Морська блокада. Основна література: Гассен, Ханс Петер. Международное гуманитарное право / МККК. – М., 1995. Защита лиц и объектов в международном гуманитарном праве: сб. ст. и док. / МККК. – М., 1999. Котляров, И.И. Международное гуманитарное право. – М.: Юрлитинформ, 2003. Черкес, М.Ю. Міжнародне право: підручник. – 5-те вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2006. Додаткова література: Бюньон, Ф. Становление правовой защиты культурных ценностей в случае вооруженного конфликта // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – С. 5–17. Гомес, Хавьер Гисандес. Право воздушной войны // Между¬нар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 21. – С. 421-440. Богуславский, М.М. Культурные ценности в международном обороте: правовые аспекты. – М., 2005. Гомес, Хавьер Гисандес. Право воздушной войны // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 21. – С. 421–440. Досвальд-Бек, Л. Руководство Сан-Ремо по международному праву, применимому к вооруженным конфликтам на море // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 7. – С. 714–728. Маинетти, В. Новые перспективы для защиты культурных ценностей в случае вооруженного конфликта: вступление в силу Второго Протокола к Гаагской конвенции 1954 г. // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. –2004. – С. 33–66. Хладик, Я. Обозначение культурных ценностей отличительным знаком, предусмотренным Гаагской конвенцией 1954 г. о защите культурных ценностей в случае вооруженного конфликта // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – С. 81–90. ТЕМА 5. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ЖЕРТВ ВІЙНИ (4 год.) Питання до семінарського заняття 1. Визначення правового статусу жертв війни. 2. Вимоги Женевської конвенції 1949 року і Додаткових протоколів 1977 року стосов¬но захисту жертв війни. 3. Захист поранених та хворих у період збройного конфлікту. 4. Захист поранених, хворих та осіб, що зазнали аварії ко¬рабля у період збройного конфлікту на морі. 5. Правове становище медичних формувань і установ, медичного і духовного персоналу. Регламентація санітарних перевезень. 6. Створення санітарних зон, зон безпеки, нейтральних зон і коридорів. 7. Правовий статус військовополоне¬них. 8. Режим воєнного полону. Інтернування військовополонених. 9. Правила розміщення військовополоне¬них у таборах. Умови проживання, харчування, одяг, умови гігієни, медичне обслуговування військовополонених. 10. Трудовий режим військовополонених. 11. Права Держав-покровительок і МКЧХ щодо військовополонених. 12. Кримінальні й дисциплінарні покарання щодо військовополонених. 13. Закінчення полону. Звільнення і репатріація військовополонених. 14. Правове становище цивільного населення в період збройних конфліктів. 15. Захист цивільного населення в період збройних конфлік¬тів. 16. Створен¬ня нейтралізованих зон, призначених для захисту цивільних осіб. 17. Міжнародно-право¬вий захист жінок і дітей під час збройних конфліктів. 18. Визначення цивільних об’єктів і захист цивільних об’єктів. 19. Цивільні об’єкти, що знаходяться під особливим захистом. 20. Поняття воєнної окупації. Режим воєнної окупації. 21. Захист цивільного населення окупованої території. 22. Коло обов’язків влади окуповуючої держави щодо цивільного населення. Основна література: Гассен, Ханс Петер. Международное гуманитарное право / МККК. – М., 1995. Действия Международного Комитета Красного Креста в случае нарушений международного гу¬манитарного права. – М., 1994. Защита лиц и объектов в международном гуманитарном праве: сб. ст. и док. / МККК. – М., 1999. Котляров, И.И. Международное гуманитарное право. – М.: Юрлитинформ, 2003. Пикте, Ж. Развитие и принципы международного гуманитарного права / МККК. – М., 1998. Черкес, М.Ю. Міжнародне право: підручник. – 5-те вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2006. Додаткова література: Дети и война: сб. ст. / МККК. – М., 1995. Дремина, Н.В. Юридическая квалификация террора в условиях этнополитического конфликта (в контексте предметной юрисдикции Гаагского трибунала) // Социально-правовые аспекты терроризма: монография. – О.: Фенікс, 2003. – С. 117–150. Жанне, Стефан. Вовлечение детей в воору¬женные конфликты / Стефан Жанне, Жоэль Мерме // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 20. – С. 129–153. Защита лиц и объектов в международном гуманитарном праве: сб. ст. и док. / МККК. – М., 1999. Иванов, Д.В. Международная система защиты беженцев // Моск. журн. междунар. права. – 1998. – № 4. – С. 141–158. Корбут, Л.В. Актуальные проблемы защиты женщин и детей в вооруженных конфликтах // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 105-109. Крилль, Ф. Международное гуманитарное право о защите женщин / МККК. – М., 1995. Крилль, Ф. Политика МККК в отношении беженцев и гражданских лиц, перемещенных внутри страны // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2001. – С. 113–135. Лавуайе, Ж.-Ф. Беженцы и перемещенные лица – международное гуманитарное право и роль МККК // Междунар. журн. Красного Креста. –1995. – № 3. – С. 199–222. Лавуайе, Ж.-Ф. Руководящие принципы по вопросу о перемещении лиц внутри страны: Несколько замечаний о вкладе международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 22. – С. 563–580. Линдсей, Ш. Женщины и война // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2000. – С. 99–120. Линдсей, Ш. Женщины и война: Содержание женщин под стражей во время войны // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2001. – С. 255–273. Морис, Ф. Действия МККК в интересах беже¬нцев и гражданских перемещенных лиц / Ф. Морис, Ж. Куртен. – М., 1994. Обрадович, К. Запрещение репрессалий, предусмотренное Дополнительным протоколом I: Усиление защиты жертв вооруженных конфликтов // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 18. – С. 601–605. Пустогаров, В.В. Женевским конвенциям – 50 лет. Достиже¬ния и проблемы // Гос. и право. – 1998. – № 6. – С. 64–71. Рей-Ширр, К. Женевские конвенции 1949 г. – решающий прорыв // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 1999. – Ч. І ІІ. – С. 79–144. Сандо, Ж.К. Позиция МККК в случае взятия заложников // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С. 313–329. Сандо, И. Женевским конвенциям – полвека // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 1999. – С. 145–172. Сассоли, М. МККК и лица, пропавшие без вести / М. Сассоли, Л. Туга // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С 9–36. Трибунский, А.В. Защита гражданского населения во время вооруженных конфликтов // Моск. журн. междунар. права. – 1998. – № 1. Фуркало, В.В. Международно-правовая защита гражданс¬кого населения в условиях вооружённых конфликтов. – К.: Наук. думка, 1986. Хагагордян, А.Л. Защита гражданских лиц от последствий военных действий: отражение основных элементов предоставляемой защиты в нормах обычного гуманитарного права // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 80–83. Хардкасл, Р. Дж. Гуманитарная помощь: О праве доступа к жертвам стихийных бедствий / Р. Дж. Хардкасл, А. Чуа // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 23. – С. 701–726. Харрофф-Тавель, М. Деятельность Международного комите¬та Красного Креста в обстановке насилия внутри страны / МККК. – Женева, 1995. Херби П. Взрывоопасное наследие войны. Защита гражданского населения: дополнительный протокол к конвенции 1980 г. по конкретным видам обычного оружия / П. Херби, Р. Ньютен // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2001. – С. 239–253. Черкес, М.Е. Правовая регламентация статуса беженцев и лиц, ищущих убежище: учеб. пособие / М.Е. Черкес, С.А. Погребной. – О., 2002. ТЕМА 6. РОЛЬ МІЖНАРОДНОГО РУ¬ХУ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА І ЧЕРВОНОГО ПІВМІСЯЦЯ У СТАНОВЛЕННІ Й РЕАЛІЗАЦІЇ НОРМ МІЖНАРОД¬НОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА (2 год.) Питання до семінарського заняття 1. Історія створення Міжнародного комітету Червоного Хреста. 2. Правові основи діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста. 3. Структура Міжнародного комітету Червоного Хреста. 4. Функції і завдання Міжнародного комітету Червоного Хреста. 5. Основні напрями діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста. 6. Правові основи діяльності Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. 7. Структура і завдання Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. 8. Правове становище Міжнародної федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. 9. Основні напрями діяльності Міжнародної федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. 10. Національні товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. 11. Умови визнання національних товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. 12. Правовий статус і функції Українського товариства Червоного Хреста. 13. Основоположні принципи Міжнародного ру¬ху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. 14. Виникнення емблем Червоного Хреста, Черво¬ного Півмісяця, Червоного Лева і Сонця та Червоного Кристала. 15. Функції емблем Червоного Хреста, Червоного Півмісяця та Червоного Кристала. 16. Використання емблем як захисного знака. 17. Використання емблем як відмітного знака. 18. Захист від зловживань емблемами Черво¬ного Хреста, Червоного Півмісяця та Червоного Кристала. Контроль за використанням емблем. 19. Відповідальність за незаконне використання емблем. Основна література: Гассен, Ханс Петер. Международное гуманитарное право / МККК. – М., 1995. Кальсховен, Ф. Беспристрастность и нейтральность в гуманитарном праве и практике. Нейтральность и беспристрастность / сост.: М. Харроф-Тавель; МККК. – М., 1989. Основополагающие принципы движения Красного Креста и Красного Полумесяца / МККК. – М., 1995. Пикте, Ж. Основополагающие принципы Красного Креста: комментарий / МККК. – М., 1997. Пикте, Ж. Международный Комитет Красного Креста: уникальное учреждение / МККК. – М., 1997. Правовая защита эмблем Красного Креста и Красного По¬лумесяца: сб. ст. – М., 1993. Додаткова література: Абпланальп, Ф. Международные конференции Красного Креста – фактор развития международного гуманитарного права и сплоченности Международного движения Красного Креста и Красного Полумесяца // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 6. – С. 637–671. Бюньон, Ф. Эмблемы Красного Креста и Красного Полумесяца: Правовая защита эмблем Красного Креста и Красного Полумесяца // Правила по использованию эмблемы Красного Креста и Красного Полумесяца национальными обществами: сб. ст. – М., 1995. Бюньон, Ф. Право Красного Креста // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 6. – С. 602–636. Действия Международного Комитета Красного Креста в случае нарушений международного гу¬манитарного права. – М., 1994. Красный Крест и Красный Полумесяц. Портрет междуна¬родного движения. – М., 1997. Кренбюль, П. Подход МККК к сегодняшним проблемам в области безопасности: будущее независимой и нейтральной гуманитарной деятельности // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2004. – № 853. – С. 89–111. Лавуайе, Ж.-Ф. Национальное законодательство, касающееся использования и защиты эмблем Красного Креста и Красного Полумесяца: Типовой закон об использовании и защите эмблем Красного Креста и Красного Полумесяца // Междунар. журн. Красного Креста. – 1996. – № 11. – С. 534–547. Лавуайе, Ж.-Ф. Использование и защита эмблем Красного Креста и Красного Полумесяца: национальное законодательство // Эмблема. История и современность: сб. ст. и док. / МККК. – М., 1998. – С. 144–146. Лендорф, А. Оперативное сотрудничество между участвующими в операциях национальными обществами и МККК / А. Лендорф, А. Линдер // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 21. – С. 284-304. Лисик, В. Міжнародний Комітет Червоного Хреста – особливий суб’єкт міжнародного права // Вісн. Львів. нац. ун-ту. Серія “Міжнародні відносини”. – 2005. – № 15. – С. 242–247. Лисик, В. Привілеї та імунітети Міжнародного Комітету Червоного Хреста та його персоналу // Вісн. Львів. нац. ун-ту. Серія “Міжнародні відносини”. – 2006. – № 17. – С. 172–178. Марион Харрофф-Тавель. Деятельность МККК в обстановке насилия внутри страны / МККК. – М., 1995. МККК смотрит в будущее. Задачи, миссия и стратегические направления // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 20. – С. 155–167. Морейон, Ж. Международный комитет Красного Креста и защита политических заключенных / МККК. – Женева, 1994. Морейон, Ж. Укрепление позиций мира и гуманности в двадцать первом столетии. Роль Красного Креста и Красного Полумесяца // Междунар. журн. Красного Креста. – 1994. – № 1. – С. 93–111. Наше дело. Деятельность МККК в Восточной Европе и Сред¬ней Азии / МККК. – М., 1996. Перрюшу, Р. Международная ответственность национальных обществ Красного Креста и Красного Полумесяца / МККК. – М., 1995. Слим, Х. Защита эмблемы Красного Креста и Красного Полумесяца и пресечение злоупотреблений ею: Правовая защита эмблем Красного Креста и Красного Полумесяца // Правила по использованию эмблемы Красного Креста и Красного Полумесяца национальными обществами: сб. ст. – М., 1995. Сотрудничество между национальными обществами и Международным Комитетом Красного Креста // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 21. Черкес, М.Ю. Міжнародна правосуб'єктність Червоного Хреста як неурядової організації / М.Ю. Черкес, В.Г. Рижиков // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 1997. – № 1. – С. 91–92. Шиндлер, Дитрих. Международный Комитет Красного Крес¬та и права человека / МККК. – М., 1998. ТЕМА 7. ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА (2 год.) Питання до семінарського заняття 1. Поняття імплементації міжнародного гуманітарного права. 2. Міжнародний і внутрішньодержавний механізм імплементації міжна¬родного гуманітарного права. 3. Заходи, що вживаються в мирний час й у воєнний час. 4. Імплементація міжнародного гуманітарного права на міжнародному рівні. 5. Колективний характер основних засо¬бів здійснення міжнародного права на міждержавному рівні. 6. Право держав вимагати пояснень з приводу порушень конвен¬ційних норм гуманітарного характеру. 7. Механізм імплементації на міжнародному рівні. 8. Засоби забезпечення реалізації міжнаро¬дного гуманітарного права на міжнародному рівні. 9. Контроль за додержанням міжнародного гуманітарного права. 10. Контрольна діяльність представників сторін, 11. Контрольна діяльність Міжнародної комісії з установлення фактів. 12. Контрольна діяльність Держав-покровительок. 13. Контрольна діяльність Міжнародного комітету Червоного Хреста. 14. Імплементація міжнародного гуманітарного права на внутрішньодержавному рівні. 15. Зміст ме¬ханізму імплементації норм міжнародного гуманітарного права на внутрішньодержавному рівні. 16. Обов'язок держав ввести в дію кримінальне законодавство, призначене для покарання осіб, вин¬них у скоєні серйозних порушень міжнародного гуманітарного права. 17. Імплементація норм міжнародного гуманітар¬ного права в законодавстві України. Основна література: Имплементация международного гуманитарного права: сб. ст. и док. / МККК. – М., 1998. Калугин, В.Ю. Механизм имплементации международного гуманитарного права. – Минск: Светоч, 2003. Меры, принимаемые государствами по выполнению между¬народного гуманитарного права: сб. ст. и док. – М., 1994. Сандо, И. Выполнение международного гуманитарного пра¬ва // Имплементация международного гуманитарного права / МККК. – М., 1998. Додаткова література: Базов, В. Загальна характеристика чинного законодавства щодо кримінальної відповідальності за порушення законів та звичаїв війни (воєнні злочини) // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4. – С. 100–105. Будник, Я.В. Система уголовного преследования индивидов за нарушения норм международного гуманитарного права // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 140–144. Келлер, П. Имплементация международного гуманитарного права – задача первостепенной важности // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 4. Комитеты и другие органы, создаваемые для содействия имплементации международного гуманитарного права на национальном уровне: отчет о совещании экспертов / МККК. – М., 1998. Котляров, И.И. Контроль за соблюдением обязательств государств в международном гуманитарном праве // Гос. и право. – 2002. – № 2. – С. 75–81. Крилль, Ф. Международная комиссия по установлению фак¬тов. Роль МККК / МККК. – М., 1998. Майоров, І. Гармонізація кримінального законодавства Укра¬їни з правом збройних конфліктів // Право України. – 1999. – № 2. – С. 79–80. Меры по выполнению решений Международной конференции по защите жертв войны // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 2. – С. 4–39. Меры по имплементации международного гуманитарного права: полугодовой обзор законодательных мер и судебной практики. Январь –июнь 1998 г. // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 23. – С. 867–871. Пережняк, Б.А. Деякі питання імплементації міжнародного гуманітарного права на внутрішньодержавному рівні // Международное право после 11 сентября 2007 г.: сб. наук. ст. / под ред. М.Ф. Орзиха, М.Е. Черкеса; ОНЮА. – О.: Фенікс, 2004. – С. 265–278. Пресечение нарушений в механизме имплементации международного гуманитарного права / под ред. В.Ю. Калугина. – Минск, 2004. Репецкий, В. Контроль за соблюдением международного гуманитарного права и прав человека // Рос. ежегодник междунар. права. 2000. – СПб., 2000. – С. 130–133. Репецький, В. Імплементація норм міжнародного гуманітарного права у внутрішнє право України // Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / за ред. В.М. Денисова. – К. : Юстиніан, 2006. – С. 102 111. Ярмакі, В.Х. Діяльність Міжнародного Червоного Хреста та міжнародного комітету Червоного Хреста як організаційно-правова форма реалізації міжнародного гуманітарного права // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 1999. – № 4. – C.148–156. Ярмакі, В.Х. Імплементація міжнародного гуманітарного права в національне законодавство як складова частина гармонізації законодавства України із законодавством держав-членів Європейського співтовариства // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 2001. – № 3. – C. 53 56. Ярмаки, В.Х. Восприятие законодательством Украины международных стандартов судебной защиты прав человека во время вооруженных конфликтов // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. – О.: Юрид. літ., 2002. – Вип. 13–14. – С. 275–281. Ярмакі, В.Х. Міжнародне гуманітарне право, що застосовується в період збройних конфліктів та імплементація його Україною. – Х., 2003. Ярмаки, В.Х. Международное гуманитарное право и уголовное законодательство Украины: проблемы имплементации основных институтов: монография. – О.: Изд-во Одес. юрид. ин-та НУВД, 2003. ТЕМА 8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА (2 год.) Питання до семінарського заняття 1. Поняття порушень, серйозних порушень і злочинів у міжнародному гуманітарному праві. 2. Міжнародно-правова відповідальність держав за порушення норм міжнародного гуманітарного права. 3. Відповідальність індивідів за порушення міжнарод¬ного гуманітарного права. 4. Система кримінального переслідування за скоєння сер¬йозних порушень міжнародного гуманітарного права. 5. Міжнародний і національний рівні переслідування за скоєння міжнародних правопорушень. 6. Створення, правові основи діяльності кримінальних трибуналів ad hoc. 7. Статути Нюрнберзького і То¬кійського міжнародних військових трибуналів. 8. Міжнародний трибунал для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, що були вчинені на території колишньої Югославії. 9. Міжнародний кримінальний трибунал для судового переслідування осіб, відповідальних за геноцид та інші серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, вчинені на території Руанди, і громадян Руанди, відповідальних за геноцид і інші подібні порушення, вчинені на території сусідніх держав. 10. Створення Міжнародного кримінального суду. 11. Компетенція Міжнародного кримінального суду. 12. Проблеми участі України у Римському Статуту Міжнародного кримінального суду. Основна література: Дрьоміна, Н.В. Юрисдикція міжнародних кримінальних судів і трибуналів: монографія. – О.: Фенікс, 2006. Костенко, Н.И. Международный уголовный суд. – М. : ПРИОР, 2002. Мацко, А. Міжнародний кримінальний суд (створення та напрям діяльності) // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 70–75. Додаткова література: Балан, О.И. История и необходимость создания Международного уголовного суда // Моск. журн. междунар. права. – 2004. – № 2. Белый, И.Ю. Тенденции развития международной уголовной юстиции: Специальный суд по Сьерра-Леоне / И.Ю. Белый, И.С. Ложников // Моск. журн. междунар. права. – 2003. – № 1. Бондар, О.М. Міжнародний трибунал по військових злочинах як постійно діючий орган // Актуальні проблеми політики. – 2002. – Вип. 13–14. – C. 660–668. Вембу, Д. Международный уголовный трибунал по Руанде: Роль Суда в современной африканской действительности // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 19. – С. 793–804. Гамурарь, В. Современные тенденции в определении ответственности действующих должностных лиц за международные преступления // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 83–99. Глотова, С.В. Юрисдикция Международного уголовного суда в действии // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 32–43. Гнатовский, Н.Н. Международная ответственность государства и уголовная ответственность индивида за нарушение норм МГП: соотношение и взаимосвязь // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 99–104. Градицкий, Т. Личная уголовная ответственность за наруше¬ния международного гуманитарного права, применяемого в ситуа¬ции немеждународного вооруженного конфликта // Междунар. журн. Красного Креста. – 1998. – № 20. – С. 35–68. Греппи, Э. Личная уголовная ответственность в международном праве: эволюция понятия // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 1999. –С. 203–229. Грищенко, К. Міжнародний кримінальний суд – універсальний механізм міжнародного карного правосуддя // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 9–13. Дремина, Н.А. Международные военные трибуналы: от Нюрнберга до Гааги // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. – О. : Астропринт, 2001. – Вип. 12. – C. 402–409. Дремина, Н.В. Международный уголовный суд: проблемы юрисдикции // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальній суд. – С. 76–87. Дремина, Н.В. Предметная юрисдикция Международного уголовного трибунала по бывшей Югославии // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. – О. : Юрид. літ., 2003. – Вип. 18.– С. 455–459. Дремина, Н.В. К вопросу о международной уголовной юрисдикции // Международное право после 11 сентября 2001 года: сб. науч. ст. – О.: Феникс, 2004. – С. 83–96. – (Б-ка журн. “Юридический вестник”) Дремина, Н.В. Учреждение международных уголовных судов ad hoc в ситуации угрозы международному миру и безопасности // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. – О.: Фенікс, 2004. – Вип. 21. – С. 58-66. Дремина, Н.В. Иммунитет должностных лиц в отношении уголовной юрисдикции в контексте имплементации Римского статута Международного уголовного суда // Правовые проблемы противодействия организованной преступности: сб. науч. ст. – О.: Феникс, 2005. – С. 110–121. – (Б-ка журн. “Юридический вестник”). Дремина, Н.В. Персональная юрисдикция Международного уголовного суда и проблемы имплементации Римского статута // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. / гол. ред. С.В. Ківалов. – О.: Фенікс, 2005. – Вип. 25. – С. 352–357. Дремина, Н.В. Принцип комплементарности юрисдикции международного уголовного суда // Актуальні проблеми політики: зб. наук. пр. / гол. ред. С.В. Ківалов. – О.: Фенікс, 2005. – Вип. 26. – С. 183 191. Дремина, Н.В. Императивная юрисдикция Международного уголовного суда в ситуации широкомасштабных нарушений прав человека // Боротьба зі злочинністю та права людини: зб. наук. ст. – О.: Фенікс, 2006. – С. 129–134. Дюбуа, О. Национальные уголовные суды Руанды и Международный трибунал // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 19. – С. 831–850. Зегвельд, Л. Средства судебной защиты жертв нарушений международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2003. – С. 227–264. Зелинская, Н.А. Международное преступление как основание международной уголовной ответственности индивидов // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 93–99. Зелинская, Н.А. Политические преступления в системе международной преступности / Одес. нац. юрид. акад. – О.: Фенікс, 2003. Зелинская, Н.А. Международные преступления и международная преступность: монография. – О.: Юрид. літ., 2006. – 568 с. Кастро, А.Г.Ф. Международная уголовная ответственность физических лиц за преступления геноцида, преступления против человечности и военные преступления // Моск. журн. междунар. права. – 1999. – № 4. – С. 113–118. Котляров, И.И. Уголовная ответственность индивидов за серьезные наруше¬ния норм международного гуманитарного права // Рос. ежегодник междунар. права. 2006. – СПб.: СКФ “Россия–Нева”, 2008. – Спец. вып. – С. 120-128. Коэн, Д. Международный трибунал по преступлениям в бывшей Югославии и международное право // Конституционное право: восточноевропейское обозрение (Сравнительное конституционное обозрение). – 1997. – № 1. – C. 76–79. Кулеба, Д. Що сталося з Римським Статутом в Україні? // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 39–56. Ла Роза, А.-М. Непростая задача для Международных уголовных трибуналов: сочетать требования международного гуманитарного права и справедливой судебной процедуры // Междунар. журн. Красного Креста. –1997. – № 19. – С. 733–754. Лавринович, О. Основні проблемні питання імплементації положень Римського Статуту Міжнародного кримінального суду до законодавства України та шляхи їх вирішення // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнар. кримінальний суд. – С. 14–19. Сассоли, М. Ответственность государства за нарушения международного гуманитарного права // Междунар. журн. Красного Креста: сб. ст. – 2002. – С. 163–203. Семенов, В. Становлення Міжнародного кримінального суду / В. Семенов, А. Маєвська // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 64–69. Скомороха, В. Римський Статут Міжнародного кримінального суду: питання конституційності // Укр. часопис міжнар. права. – 2003. – № 4, спец. вип.: Міжнародний кримінальний суд. – С. 26–35. Ярмакі, В.Х. Діяльність Міжнародного Червоного Хреста та міжнародного комітету Червоного Хреста як організаційно-правова форма реалізації міжнародного гуманітарного права // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 1999. – № 4. – C.148–156. Ярмаки, В.Х. Международные уголовные трибуналы как инструмент защиты прав человека // “Управління адміністративно-політичною діяльністю у сфері захисту прав і свобод громадян та забезпечення правопорядку”, наук.-практ. конф. (2005; Одеса). Науково-практична конференція “Управління адміністративно-політичною діяльністю у сфері захисту прав і свобод громадян та забезпечення правопорядку”, 2005 р.: [матеріали]. – О., 2005. – С. 143–148.

Критерії виставляння оцінок

Основна навчальна література

МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВІ АКТИ: 1. Гаазька конвенція (І) про мирне вирішення міжнародних спорів від 29 липня 1899 року. 2. Гаазька конвенція (ІІ) про. про закони та звичаї сухопутної війни від 29 липня 1899 року. 3. Гаазька конвенція (ІІІ) про поширення положень Женевської конвенції 1864 року на морську війну від 29 липня 1899 року. 4. Генеральний договір про відмову від війни (Пакт Браяна-Келлога). Вашингтон, 27 липня 1929 року. 5. Договір про обмеження та скорочення військово-морських сил. Лондон, 22 квітня 1930 року. 6. Декларація про заборону бомбардувань з повітряних куль або іншими подібними новими методами від 29 липня 1899 року. 7. Декларація про заборону застосування на війні задушливих, отруйних та інших подібних газів і бактеріологічних засобів від 29 липня 1899 року. 8. Декларація про незастосування куль, що легко розвертаються чи сплющуються (кулі “дум-дум”) від 29 липня 1899 року. 9. Декларація про заборону бомбардувань з повітряних куль або іншими подібними новими методами. Гаага, 18 листопада1907 року. 10. Декларація про закони морської війни. Лондон, 29 лютого 1909 року. 11. Декларація про морське право. Париж, 16 квітня 1856 року. 12. Додаткові правила про поліпшення долі поранених в діючих арміях. Женева, 20 жовтня 1868 року. 13. Договір про використання субмарин і шкідливих газів у війні. Вашингтон, 6 лютого 1922 року 14. Договір про захист культурних наукових установ та історичних пам’яток. (Roerich Pact). Вашингтон, 15 квітня 1935 року. 15. Договір про судове переслідування і покарання військових злочинців і статут Міжнародного військового трибуналу. Лондон, 8 серпня 1945 року. 16. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року 17. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол II), 8 червня 1977 року. 18. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується прийняття додаткової розпізнавальної емблеми. Женева, 8 грудня 2005 року. 19. Другий протокол до Конвенції про захист культурних цінностей під час військових конфліктів. Гаага, 26 березня 1999 року. 20. Європейська Угода на Незастосування строку давності до злочинів проти людства і військових злочинів. Страсбург, 25 січня 1974 року. 21. Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих, ядовитих та інших подібних газів і бактеріологічних засобів. Женева, 12 липня 1925 рокую 22. Загальна декларація прав людини. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН, Нью-Йорк, 10 грудня 1948 року. 23. Інструкція польовим командирам військ Сполучених Штатів (Кодекс Лібера). Вашингтон, 24 квітня 1953 року. 24. Заключний акт Дипломатичної конференції. Женева, 12 серпня 1949 року. 25. Конвенція про поліпшення долі поранених та хворих воїнів в діючих арміях. Женева, 22 серпня 1864 року/ 26. Конвенція про звільнення суден госпіталів на час війни від податків зборів та інших обов’язкових платежів від 21 грудня 1904 року. 27. Конвенція про поліпшення долі поранених та хворих воїнів в діючих арміях. Женева, 6 липня 1906 року. 28. Конвенція (І) про мирне вирішення міжнародних спорів. Гаага, 18 листопада1907 року. 29. Конвенція (ІІ) про обмеження застосування сили для повернення боргів за контрактами. Гаага, 18 листопада 1907 року. 30. Конвенція (ІІІ) про початок воєнних дій. Гаага, 18 листопада 1907 року. 31. Конвенція (IV) про. про закони та звичаї сухопутної війни з додатком Положення про закони та звичаї сухопутної війни. Гаага, 18 листопада 1907 року. 32. Конвенція (V) про права нейтральних держав і осіб у випадку сухопутної війни. Гаага, 18 листопада1907 року. 33. Конвенція (VI) про статус суден торгового флоту противника у випадку початку війни. Гаага, 18 листопада 1907 року. 34. Конвенція (VII) про переобладнання суден торгового флоту в військові кораблі. Гаага, 18 листопада 1907 року. 35. Конвенція (VIII) про постачання підводних, автоматичних мін, що вибухають від дотику. Гаага, 18 листопада1907 року. 36. Конвенція (ІХ) про бомбардування морськими силами під час війни. Гаага, 18 листопада1907 року. 37. Конвенція (X) про поширення положень Женевської конвенції 1864 року на морську війну. Гаага, 18 листопада1907 року. 38. Конвенція (XI) про деякі обмеженні в використанні права захоплення в морській війні. Гаага, 18 листопада1907 року. 39. Конвенція (XII) про створення Міжнародного третейського суду. Гаага, 18 листопада1907 року. 40. Конвенція (XIII) про права і обов'язки нейтральних держав у морській війні. Гаага, 18 листопада 1907 року. 41. Конвенція про нейтралітет під час морської війни. Гавана, 20 лютого 1928 року. 42. Конвенція про поліпшення долі поранених та хворих воїнів в діючих арміях. Женева, 27 липня 1929 року. 43. Конвенція про поводження з військовополоненими. Женева, 27 липня 1929 року. 44. Конвенція про захист цивільного населення від нових видів зброї. Амстердам, 2 лютого 1938 року. 45. Конвенція (I) про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях. Женева,12 серпня 1949 року. 46. Конвенція (II)про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, із складу збройних сил на морі. Женева,12 серпня 1949 року. 47. Конвенція (III) про поводження з військовополоненими Женева,12 серпня 1949 року. 48. Конвенція (IV) про захист цивільного населення під час війни. Женева,12 серпня 1949 року. 49. Конвенція про захист культурних цінностей під час військових конфліктів. Гаага, 14 травня 1954 року. 50. Конвенція про заборону розробки, використання та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та їх знищення. Нью-Йорк, 10 квітня 1972 року. 51. Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів дії на природне середовище. Нью-Йорк, 10 грудня 1976 року. 52. Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися таким, що наносять надмірні пошкодження або що мають не вибіркову дію. Женева, 10 жовтня 1980 року. 53. Конвенція про права дитини. Нью-Йорк, 4 грудня 1989 року. 54. Конвенція про заборону розробки, використання та накопичення запасів хімічної зброї та їх знищення. Париж, 13 січня 1993 року. 55. Конвенція про заборону розробки, використання та накопичення та передачу протипіхотних мін та їх знищення. Нью-Йорк, 18 вересня 1997 року. 56. Конвенція про запобігання злочинам геноциду і покарання за нього. Нью-Йорк, 9 грудня 1948 року. 57. Протокол про захист культурних цінностей під час військових конфліктів. Гаага, 14 травня 1954 року. 58. Правила про підводну війну. Лондон, 6 листопада1936 року. 59. Про розповсюдження принципів міжнародного права на Статут Нюргбергського Трибуналу. 60. Резолюція Протокол про невиявлені осколки (Протокол II). Женева, 10 жовтня 1980 року. 61. Протокол про заборону або обмеження застосування мін, мін-пасток і інших пристроїв (Протокол II). Женева, 10 жовтня 1980 року. 62. Протокол про заборону або обмеження застосування запалювальної зброї (Протокол III). Женева, 10 жовтня 1980 року. 63. Протокол про осліплюючу лазерну зброю (Протокол IV). Нью-Йорк, 13 жовтня 1995 року. 64. Рішення про системи зброї малого калібру. Женева, 28 вересня 1979 року. 65. Римський статут Міжнародного Кримінального суду. Рим, 17 липня 1998 року. 66. Протокол про вибухові залишки війни (Протокол V). Нью-Йорк, 28 листопада 2003 року. 67. Санкт-Петербурзька декларація про заборону розривних та запалювальних куль, маса яких не перевищує 400 грам. Санкт-Петербург, 29 листопада 1868 року. 68. Статут міжнародного кримінального трибуналу для колишньої Югославії. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 25 травня 1993 року. 69. Статут міжнародного кримінального трибуналу для Руанди. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН. Нью-Йорк, 8 листопада 1994 року. 70. Угода про Статут Спеціального Суду для Сьєрра-Леоне. Нью-йорк,16 січня 2002 року. 71. Угода проти рекрутування, використання, фінансуючи і навчання найманців. Нью-Йорк, 4 грудень 1989 року. 72. Факультативний протокол до Конвенції про права дитини, що стосується участі дітей в озброєних конфліктах. Нью-Йорк, 25 травня 2000 року. ПІДРУЧНИКИ І МОНОГРАФІЇ: 73. Гассер Х.-П. Международное гуманитарное право. Введение. М., 1999. 74. Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов. М., 2000. 75. Кальсховен Ф. Ограничения методов и средств ведения войны. М., 1999. 76. Калугин В. Ю., Павлова Л. В., Фисенко И. В. Международное гуманитарное право. Минск, 1999. 77. Калугин В. Ю. Механизм имплементации международного гуманитарного права. Минск, 2003. 78. Капустин А Я., Мартыненко И. В. Международное гуманитарное право: Учебное пособие. М., 1991. 79. Козирник Р. Международное гуманитарное право. Женева, 1998. 80. Котляров И. И. Международное гуманитарное право. М., 2003. 81. Международное гуманитарное право в документах / Сост. Ю. М. Колосов, И. И. Котляров. М„ 1996. 82. Международное движение Красного Креста и Красного Полумесяца: Сборник уставов и других документов. М.,1995. 83. Репецький В. Лисик В. Міжнародне гуманітарне право. К. 2007. СТАТТІ: 84. Абпланальп Ф. Международные конференции Красного Креста - фактор развития международного гуманитарного права и сплоченности Международного движения Красного Креста и Красного Полумесяца // МЖКК № 6. Сентябрь-октябрь 1995 г. С. 637-671. 85. Аптель С. О Международном уголовном трибунале по Руанде // МЖКК № 19. Ноябрь-декабрь 1997 г. С. 781-792. 86. Бальги-Галлуа А Защита журналистов и средств массовой информации во время вооруженного конфликта // МЖКК Сборник статей. 2004. С. 5-42. 87. Гомес X Г. Право воздушной войны // МЖКК №21. Июнь 1998. С. 421 -440. 88. Градицкий Т. Личная уголовная ответственность за нарушение международного гуманитарного права, применяемого в ситуации немеждународного вооруженного конфликта // МЖКК № 20. Март 1998 г. С. 35-68. 89. Гроссридер П. Есть ли будущее у международного гуманитарного права и его принципов? // МЖКК: Сборник статей. 1999. С. 5-12. 90. Давид Э. Заключение Международного суда: законно ли применение ядерного оружия // МЖКК № 14. Январь-февраль 1997 г. С. 26-42. 91. Дерман К Правовой статус «незаконных и (или) не пользующихся защитой конвенций комбатантов» // МЖКК Сборник статей. 2003. С. 51 -87. 92. Дугарт Д. Сближение права прав человека и гуманитарного права: наказание преступников // МЖКК № 22. Сентябрь 1998 г. С. 535-546. 93. Лисик В. Вплив Міжнародного комітету Червоного Хреста на розвиток гуманітарного права. // Український Часопис міжнародного права. Спеціальний випуск. − 2006.− № 2. − С. 74-81. 94. Лисик В. Міжнародний комітет Червоного Хреста - особливий суб'єкт міжнародного права // Вісник ЛНУ. Серія: міжнародні відносини - 2005 - № 15. - С. 242-247. 95. Лысык В. М. Иммунитет Международного комитета Красного Креста в отношении международных уголовных судов.// Российский ежегодник международного права, 2006. – Санкт-Петербург, 2007. – С. 301-306. 96. Лисик В. Привілеї та імунітети МКЧХ та його персоналу// Вісник ЛНУ Серія: міжнародні відносини – 2006 – № 17. С. – 168-174. 97. Матьюз Р. Дж. Конвенция 1980 г. о конкретных видах обычного оружия: хорошая основа, вопреки прежним разочарованиям // МЖКК Сборник статей. 2001. С. 213-238. 98. Момтаз Дж. Минимальные гуманитарные нормы, применяемые во время беспорядков внутри страны и в ситуации внутренней напряженности // МЖКК № 22. Сентябрь 1998 г. С. 547-556. 99. Обрадович К. Запрещение репрессалий, предусмотренное Дополнительным протоколом I: Усиление защиты жертв вооруженных конфликтов // МЖКК № 18. Сентябрь-октябрь 1997 г. С. 601 -605. 100. Пикте Ж. Становление международного гуманитарного права // МЖКК № 1. Ноябрь-декабрь 1994 г. С. 13-20. 101. Репецький В. Значення застереження Мартенса в міжнародному гуманітарному праві.// Вісник ЛНУ Серія: міжнародні відносини - 2006 - № 14 - С. 129-134 102. Репецький В. Проблеми нейтралітету на пострадянському просторі: міжнародно-правовий аспект.// Вісник ЛНУ Серія: міжнародні відносини - 2006 - № 10 - С. 67-72. 103. Руководство Сан-Ремо по международному праву, применимому к вооруженным конфликтам на море. Подготовлено группой специалистов по международному праву и военно-морских экспертов, созданной Международным институтом гуманитарного права. Принято в июне 1994 г. // 104. Тайсхерст Р. Оговорка Мартенса и право вооруженных конфликтов // МЖКК № 1 5. Март-апрель 1997. С. 148-158. ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ: Сайт МКЧХ http://www.icrc.org Сайт Міжнародної Федерації товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця: http://www.ifrc.org Сайт Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця: http://www.redcross.int Сайт ООН: http://www.un.org Сайт міжнародних договорів: http://www.untreaty.un.org. Сайт даних про організації системи ООН: http://www.unsystem.org Сайт Комісії міжнародного права: http://www.un.org/law/ilc Сайт Міжнародного Суду ООН: http://www.icj-cij.org Сайт Міжнародного кримінального суду: http://www.icc.org Сайт по правах людини: http://www.unhchr.ch Сайт Міжнародної комісії по встановлення фактів: http://www.ihffc.org Сайт Amnesty International: http://www.amnesty.ch Сайт Human Rights Watch: http://www.hrw.org Сайт Medecins sans Frontieres: http://www.paris.msf.org Сайт Medecins du Monde: http://www.hrw.org Сайт конкурсу Ж. Пікте: http://www.concourspictet.org Сайт досліджень по МГП: http://www.ihl.research.org

Лекційні матеріали

Перелік питань на іспит у вкладеному файлі